Фото від ШІСік з чорної смородини
Інгредієнти

Кроки
Вимийте чорну смородину, покладіть у каструлю з водою і доведіть до кипіння.
Варіть воду з ягодами під кришкою на повільному вогні близько 20 хвилин.
20 хвПроцідіть сік через бавовняну тканину в сито.
Перелийте проціджений сік у чисту каструлю і додайте цукор.
Сік з чорної смородини — це не компот і не морс, це концентрат, який ви самі розводите потім
водою до смаку. Варять його так, щоб узяти з ягоди все, що вона може віддати, і при цьому не зварити її в кашу, бо тоді замість соку отримаєте каламутний кисіль, який ні процідити, ні випити.
Вийде він чи ні — залежить не від точності ваги, а від двох речей: чи ви дасте ягоді час віддати сік, і чи не полінуєтесь процідити як слід. Решта — справа смаку, тут можна сипати цукру більше чи менше, це не випічка, де пропорція — закон.
Дехто вважає, що смородину треба довго варити, щоб «витягнути весь смак». Ні, бо смак у шкірці й у соку, а не в м'якоті, яку ви потім все одно викинете через сито. Довга варка тільки руйнує вітамін С, заради якого частина людей цей сік взагалі й робить.
Смородина тут головна і єдина дійова особа,
цукор і
вода — лише посередники. Беріть ягоду стиглу, краще перестиглу, ніж недостиглу: недозріла дає кислоту без аромату, а аромат смородини — це половина задоволення від цього соку. Мита вона має бути ретельно, бо дрібне сміття й плодоніжки потім пройдуть крізь сито разом із соком, якщо тканина несправна чи рідка.
Вода тут не для смаку, а для того, щоб ягода не підгоріла в перші хвилини й віддала сік рівномірно, через пар і температуру, а не через тертя об дно каструли. Тому й кришка — вода википає повільніше, тиск пари трохи вищий, ягода лопається й пускає сік швидше. Замість кришки в звичайній квартирі підійде тарілка зверху або навіть кілька шарів фольги — головне, щоб пара не йшла вільно в повітря, а крутилась усередині.
Вогонь робіть такий, щоб вода ледь булькала, а не billowила клубами пари — бурхливе кипіння жене бульбашки крізь ягоду і розбиває її в пюре, яке потім забиває тканину при проціджуванні. Повільний вогонь — це гарантія того, що ви отримаєте прозорий сік, а не каламутну суміш, яку доведеться проціджувати вдруге.
Двадцять хвилин — це нижня межа, орієнтир, а не секундомір. Справжня ознака готовності — ягода лопнула, зблідла, втратила колір, віддала його воді. Якщо після двадцяти хвилин ягоди ще цілі й темні — тримайте далі, вода при цьому не повинна википіти до дна.
Тканину для проціджування беріть бавовняну, без ворсу й без запаху порошку — синтетика тут не підходить, бо гарячий сік може її деформувати чи протравити хімічний присмак. Марля теж годиться, тільки складена в кілька шарів, бо одношарова пропускає м'якоть і дрібне насіння.
Цукор додавайте вже в процідженому гарячому соку — він розчиняється від залишкового тепла, і вам не доведеться знову ставити каструлю на вогонь і ризикувати ще раз прогріти вітамін С, заради якого частина людей узагалі варить цей сік, а не купує концентрат у магазині.
Ще від Daniel Okoye
·