Сік з чорної смородиниФото від ШІ

Сік з чорної смородини

Порцій: 1 Приготування 20 хв Інше

Інгредієнти

Сік з чорної смородини — інгредієнти: чорна смородина, Вода, Цукор

Кроки

  1. Вимийте чорну смородину, покладіть у каструлю з водою і доведіть до кипіння.

  2. Варіть воду з ягодами під кришкою на повільному вогні близько 20 хвилин.

    20 хв
  3. Процідіть сік через бавовняну тканину в сито.

  4. Перелийте проціджений сік у чисту каструлю і додайте цукор.

Сік з чорної смородини — це не компот і не морс, це концентрат, який ви самі розводите потім водою до смаку. Варять його так, щоб узяти з ягоди все, що вона може віддати, і при цьому не зварити її в кашу, бо тоді замість соку отримаєте каламутний кисіль, який ні процідити, ні випити.

Вийде він чи ні — залежить не від точності ваги, а від двох речей: чи ви дасте ягоді час віддати сік, і чи не полінуєтесь процідити як слід. Решта — справа смаку, тут можна сипати цукру більше чи менше, це не випічка, де пропорція — закон.

Дехто вважає, що смородину треба довго варити, щоб «витягнути весь смак». Ні, бо смак у шкірці й у соку, а не в м'якоті, яку ви потім все одно викинете через сито. Довга варка тільки руйнує вітамін С, заради якого частина людей цей сік взагалі й робить.

Смородина тут головна і єдина дійова особа, цукор і вода — лише посередники. Беріть ягоду стиглу, краще перестиглу, ніж недостиглу: недозріла дає кислоту без аромату, а аромат смородини — це половина задоволення від цього соку. Мита вона має бути ретельно, бо дрібне сміття й плодоніжки потім пройдуть крізь сито разом із соком, якщо тканина несправна чи рідка.

Вода тут не для смаку, а для того, щоб ягода не підгоріла в перші хвилини й віддала сік рівномірно, через пар і температуру, а не через тертя об дно каструли. Тому й кришка — вода википає повільніше, тиск пари трохи вищий, ягода лопається й пускає сік швидше. Замість кришки в звичайній квартирі підійде тарілка зверху або навіть кілька шарів фольги — головне, щоб пара не йшла вільно в повітря, а крутилась усередині.

Вогонь робіть такий, щоб вода ледь булькала, а не billowила клубами пари — бурхливе кипіння жене бульбашки крізь ягоду і розбиває її в пюре, яке потім забиває тканину при проціджуванні. Повільний вогонь — це гарантія того, що ви отримаєте прозорий сік, а не каламутну суміш, яку доведеться проціджувати вдруге.

Двадцять хвилин — це нижня межа, орієнтир, а не секундомір. Справжня ознака готовності — ягода лопнула, зблідла, втратила колір, віддала його воді. Якщо після двадцяти хвилин ягоди ще цілі й темні — тримайте далі, вода при цьому не повинна википіти до дна.

Тканину для проціджування беріть бавовняну, без ворсу й без запаху порошку — синтетика тут не підходить, бо гарячий сік може її деформувати чи протравити хімічний присмак. Марля теж годиться, тільки складена в кілька шарів, бо одношарова пропускає м'якоть і дрібне насіння.

Цукор додавайте вже в процідженому гарячому соку — він розчиняється від залишкового тепла, і вам не доведеться знову ставити каструлю на вогонь і ризикувати ще раз прогріти вітамін С, заради якого частина людей узагалі варить цей сік, а не купує концентрат у магазині.

Ще від Daniel Okoye

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu