Фото від ШІВегетаріанські фаршировані перці з грибами
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 200 г Гриби нарізані на чверті
- 1 од. червона цибуля дрібно нарізана
- 1 ч. л. Зіра (кумин)
- 1 ч. л. Коріандр мелений
- 400 г томати рублені консервовані
- 1 банка Червона квасоля зціджена та промита
- 75 г Вершковий сир
- 4 од. Болгарський перець
- 100 мл Бульйон
- 125 г Чеддер крупно тертий
- 1 ст. л. Оливкова олія для смаження
- Сіль до смаку
- Чорний перець до смаку
- 1 жменя Петрушка дрібно нарізана
Кроки
Обсмажте гриби на розігрітій сковороді з олією, постійно помішуючи, доки не підрум'яняться.
6 хвЗменшіть вогонь до середнього, додайте червону цибулю, зіру та коріандр. Тушкуйте, доки цибуля не стане м'якою.
4 хвДодайте подрібнені томати, квасолю та вершковий сир. Прогрійте, доки сир розтане, приправте сіллю та чорним перцем.
3 хвРозріжте перці навпіл, видаліть плодоніжки та насіння.
3 хвВикладіть перці у змащений жаростійкий посуд і наповніть грибо-бобовою начинкою.
Влийте 1 дл овочевого бульйону в посуд.
Випікайте в розігрітій до 175°С духовці 15 хвилин.
15 хвДістаньте посуд із духовки.
Розподіліть чеддер по начинці в перцях.
12 хвВипікайте ще 10–15 хвилин, доки сир не розтане.
12 хвПодавайте, посипавши дрібно нарізаною петрушкою.
Фаршированому 
перцю потрібні дві речі: перець, який тримає форму після духовки, і начинка, яка сама себе зв'язує без яйця чи рису — бо тут вегетаріанський варіант, і каша-рятівниця не передбачена. Печериці з 
квасолею та вершковим 
сиром — це і є той зв'язок: 
гриби дають вологу й умамі, сир її тримає, квасоля — вагу.
Вийде чи ні, вирішується на етапі смаження грибів. Якщо кинути їх у сковороду й одразу почати мішати ложкою, вони пустять сік, почнуть варитися у власній рідині — і замість підрум'яненого боку отримаєте сіру гумку. Печериці мають полежати на сковороді хвилину-другу спокійно, торкнутися гарячого металу, і лише тоді їх можна ворушити.
Другий момент — коли знімати перці з духовки. Дехто думає: чим довше стоїть у печі, тим смачніше просочиться. Ні, бо перець — це не м'ясо, його волокна швидко втрачають пружність і перетворюються на ганчірку. Готовність видно по шкірці: вона трохи зморщується й легко проколюється ножем, а не по годиннику.
Гриби — основа смаку, і тут важливо не економити на жарі. Сковорода має бути розігріта так, щоб краплина 
олії одразу зашипіла: саме за такої температури на поверхні печериці миттєво утворюється підрум'янена скоринка, і гриб не встигає віддати всю вологу в сковороду. Якщо сковорода ледь тепла — гриби почнуть тушкуватися у власному соку, і ви отримаєте не смаженину, а варене щось без характеру.
Цибулю додають уже після грибів і зменшують вогонь — не тому що так заведено, а тому що цибуля горить швидше за гриби через цукор у своєму складі. На тому самому сильному вогні, де щойно смажилися печериці, цибуля почорніє раніше, ніж стане м'якою. Кмин і коріандр кидають саме в цей момент, бо суха спеція розкриває аромат від контакту з гарячим жиром, а не від варіння в томаті.
Вершковий сир тут — заміна яйцю або крохмалю, які зазвичай зв'язують начинку. Критерій вибору простий: будь-який м'який сир, що плавиться рівномірно й не розшаровується на олію і сироватку при нагріванні. Якщо такого немає під рукою — підійде звичайний грецький йогурт середньої жирності, хоча смак буде кислішим, або невелика кількість тертого твердого сиру, розтопленого прямо в соусі.
Квасолю зі слоїка чи банки обов'язково зціджують і промивають — не з делікатності, а тому що рідина з консерви містить багато 
солі й крохмалю, і якщо влити її в начинку, соус стане каламутним і пересоленим ще до того, як ви додали сіль за смаком.
Бульйон на дні форми — це не частина начинки, а страховка перцю від пересихання знизу. Поки перці стоять у духовці, рідина частково википає, частково вбирається в шкірку перцю з того боку, що торкається посуду, і не дає їй задубіти. Якщо форма широка й бульйону здається замало — краще долити ще трохи, ніж лишити перці на сухому дні.
Чеддер насипають не одразу, а на другому заході в духовку — інакше він встигне не просто розплавитися, а підгоріти й стягнутися в гумову кірку, поки сама начинка ще не прогрілася. Два окремих заходи в піч — це не забаганка рецепта, а спосіб дати начинці дійти до кипіння всередині, а сиру — лише зверху стати рум'яним і тягучим, саме в останні хвилини.
Ще від Daniel Okoye