Морквяний сік з огіркомФото від ШІ

Морквяний сік з огірком

Порцій: 2 Підготовка 5 хв Приготування 10 хв Основи
Веганське
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Кроки

  1. За бажанням почистіть огірок, щоб сік вийшов гарного помаранчевого кольору, або ж покладіть усі інгредієнти в соковижималку, не чистячи.

    3 хв
  2. Пропустіть усе через соковижималку та насолоджуйтесь.

    7 хв

Це не готування, це вичавлювання — і тому тут майже немає місця провалу. Соковижималка робить усю роботу механічно: ріже і протискає м'якуш крізь сітку, сік тече в одну сторону, жом вилітає в іншу. Ваша справа — вибрати, що в неї покласти, і не переплутати чистку з обов'язком.

Морква дає колір і солодкість, огірок — воду й свіжість, яка розбавляє густину, лимон — кислинку, яка не дає все це пити як сироп. П'ять моркв на один огірок — це пропорція до смаку, а не до хімії: більше огірка — сік водянистіший і світліший, більше моркви — густіший і солодший. Тут ви не зіпсуєте, хіба що зробите не те, що хотіли.

Чистити огірок чи ні — питання кольору, а не смаку. Шкірка в соковижималці майже завжди лишає зелені цятки в соку, і колір виходить брудним, не яскраво-помаранчевим. Якщо вам байдуже, як сік виглядає в склянці — не чистьте, заощадите хвилину й трохи вітамінів зі шкірки.

Лимон тут без шкірки невипадково: цедра в соковижималці дає гіркоту, бо в неї потрапляють ефірні олії з шкірки, а вони гіркі в концентрації, не в шматочку цедри на чай. М'якуш лимона без шкірки дає чисту кислоту, без присмаку мила — отак і беріть.

Морква тут головна, і для соку годиться та, що й так добра на смак — соковижималка не витягне солодкості з дерев'яної, перерослої моркви більше, ніж у ній є. М'яка, трохи гнучка морква — та, що й сира смачна, — дасть сік, а суха й задерев'яніла просто забере собі більше жому, ніж соку: тут немає варіння, яке розм'якшить волокна, працює тільки механіка леза й сітки.

Огірок беріть будь-який свіжий, без гіркоти — спробуйте шматочок біля хвостика, якщо гіркий, відріжте той кінець сантиметрів на два, гіркота концентрується саме там, це речовина кукурбітацин, і вона не зникає ні від чищення шкірки, ні від миття. Молодий грунтовий огірок дасть більше соку, ніж тепличний зимовий, — у нього просто більше води в м'якуші, тепличний часто суше і менш соковитий.

Лимон — для кислоти й балансу, і якщо його немає, підійде будь-який кислий сік того ж роду: лайм дасть те саме, тільки трохи гостріше й менш солодко. Апельсин сюди не підійде як заміна — він не додає кислоти, а додає ще солодкості, якої в моркві й так достатньо, баланс просто зникне.

Соковижималка — не казан і не сковорода, тут немає вогню й температури, тому й немає дефектів горіння чи недовару, про які варто попереджати. Єдиний реальний дефект — пінявий, каламутний сік, якщо соковижималка слабка або сітка забилась жомом: тоді просто почистіть сітку між партіями, інакше друга морквина піде гірше за першу.

Дехто вважає, що сік треба пити одразу й негайно, бо «вітаміни випаровуються». Ні, нічого з соку за хвилину не випарується — просто він розшаровується і темніє на повітрі через окислення, це питання вигляду в склянці, а не користі. Перемішайте перед тим, як пити, якщо постояв трохи, — і все лишилось на місці.

Пропорції тут не наука, а звичка: на двох вистачить п'яти морквин середнього розміру, одного огірка й половинки лимона, якщо він великий. Хочете солодше — додайте моркву, хочете легше — додайте огірок, це той рідкісний рецепт, де експеримент коштує одну морквину, а не зіпсовану вечерю.

Ще від Yuki Tanabe

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu