Фото від ШІЛабне – близькосхідний свіжий сир
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
Кроки
Змішайте йогурт із сіллю.
Накрийте склянку кавовим фільтром і закріпіть його на краю гумкою.
Викладіть йогурт у кавовий фільтр і поставте в холодильник.
Дайте йогурту стікати протягом доби.
1440 хвВийміть процідений йогурт із фільтра і перекладіть у миску або сформуйте кульки сиру.
За бажанням приправте сумахом, м'ятою або іншими травами.
Лабне — це той самий
йогурт, тільки звідки вийняли воду. Нічого не вариться, нічого не кисне додатково — ви просто чекаєте, поки сироватка сама стече, а на фільтрі лишиться густа біла маса, схожа чи то на крем-сир, чи то на м'який козячий сир. Секрету тут нуль, є тільки терпіння і правильний йогурт.
Вийде чи ні — вирішується ще в магазині. Візьміть йогурт пожирніший і без зайвої води — грецький підійде ідеально, бо він уже частково відцідженй виробником. А ось звичайний питний йогурт 1-2% тут не спрацює: води забагато, білка замало, і ви просто день чекатимете, а в фільтрі лишиться жменька чогось рідкого й сумного.
Дехто каже — проціджувати треба години три-чотири, і буде достатньо. Ні, бо за три години піде тільки найрідша сироватка, а сир усередині лишиться м'яким, як щільний йогурт, і розтікатиметься по тарілці. Лабне — це коли маса тримає форму ложки, а краще — тримає форму кульки. На це треба доба, не менше, а точніше скаже сама текстура: зачерпнули ложкою — верх не осідає, край чіткий.
Йогурт тут головний і єдиний справжній інгредієнт, тож на ньому не економте. Чим вищий відсоток жирності — тим кремовіша і стабільніша вийде маса, бо жир тримає структуру краще за сам білок. 3,5% — це мінімум, нижче вже ризиковано. Якщо під рукою тільки грецький йогурт — ще краще, він уже густіший від природи, і час стікання може навіть скоротитись, орієнтуйтесь не на добу як на закон, а на те, чи тримає маса форму.
Сіль — не для смаку в першу чергу, хоч і для нього теж. Сіль витягує вологу осмосом: вона змушує воду з йогурту активніше йти крізь фільтр, тому процес іде швидше й рівномірніше, а не просто крапає сам собою. Без солі лабне теж вийде, тільки довше і трохи водянистіше. Чайна ложка на 400 мл — орієнтир, можна чесно пробувати пальцем і коригувати під себе, це не хімія з точними грамами.
Кавовий фільтр — замінник марлі, і тут критерій простий: будь-яка тканина чи папір, що пропускає воду, але тримає білок. Марля складена в кілька шарів, чиста бавовняна серветка, навіть паперовий рушник у крайньому разі — все підійде, аби тільки дірки в ньому були менші за частинки сиру. Головне — не брати щось із запахом чи барвником, бо лабне за добу вбере будь-який чужий запах із того, що його тримає.
Гумка на краю склянки — не дрібниця для проформи. Якщо фільтр провисне в середину, йогурт сяде на дно, перестане контактувати з повітрям по всій поверхні фільтра, і стікатиме нерівномірно: по краях суше, в центрі й досі рідко. Закріпили туго — і вся маса віддає сироватку однаково.
Доба в холодильнику, а не на столі — це не примха, а питання безпеки: кисломолочний продукт за кімнатної температури за добу встигне не тільки віддати воду, а й почати псуватися зовсім в іншому сенсі. У холодильнику процес іде повільніше, зате чесно і без ризику.
Сироватку, яка стекла, не викидайте — на ній можна замісити тісто на коржі чи додати в суп, вона кисла і корисна, шкода її в каналізацію. А саму масу, коли вона готова, можна скачати в невеликі кульки й залити оливковою олією з травами — так лабне зберігається довше і виглядає як щось, що подають на стіл гостям, а не просто зціджений йогурт у мисці.
Ще від Lucas Moreau
·