Фото від ШІПаста з ковбасками сальсіча
Інгредієнти
Кроки
Розігрій сковороду на середньому вогні, викладіть сальсічу і збільшіть вогонь до сильного. Обсмажуйте ковбаски, часто помішуючи, поки вони не стануть трохи хрусткими та не підрум'яняться.
5 хвЗлийте зайвий жир, зменшіть вогонь до середнього і додайте цибулю, часник, чебрець та розмарин. Обсмажуйте до м'якості цибулі, а потім додайте подрібнені томати та вершки.
4 хвДайте соусу повільно кипіти на середньо-слабкому вогні, а тим часом відваріть пасту у злегка підсоленій воді до стану за 1–2 хвилини до ідеальної готовності al dente. Відлийте трохи води з-під пасти в окрему миску і викладіть гарячу пасту на сковороду з соусом.
2 хвДобре перемішайте і за потреби відрегулюйте консистенцію водою з-під пасти.
2 хвВмішайте свіжий базилік у гарячу страву і подавайте пасту з сальсічою на тарілках зі свіжотертим пармезаном і листочками базиліка.
Паста з сальсічею — це по суті болоньєзе, яке зробили лінивим і від того не гіршим. М'ясо вже у ковбасці, з приправами й жиром, так що вам не треба нічого молоти і довго тушкувати фарш годинами. Вирішує тут не скільки у вас часу, а одна дія — чи дасте ви ковбасці спочатку підгоріти по-справжньому, а не просто "обсмажитись".
Більшість невдач з цією стравою — соус вийшов пісний, ніби томати варили окремо, а ковбаску окремо. Причина завжди одна: сальсічу пожаліли, зняли зі сковороди зарано, і весь жир з приправами, що мав піти в соус, лишився на ковбасці, а не в каструлі.
Друга точка, де страва або складається, або ні, — 
вершки з помідорами. Тут не варять соус, а дають йому "сісти": вода випаровується, кислотність гасне вершками, і з рідкого супу виходить соус, який тримається на пасті, а не стікає на дно тарілки.
Паста тут допоміжна, хоч і здається головною. Al dente за хвилину до готовності — не примха ресторанів, а розрахунок: останню хвилину вона довариться вже в соусі і забере трохи його смаку в себе.
Сальсіча — це свіжа свиняча ковбаска, вже присолена і приправлена, часто з фенхелем чи чилі в класичному італійському варіанті. Якщо такої немає — беріть будь-яку свіжу (не варену, не копчену) свинячу ковбаску без зайвих солодких добавок, типу "барбекю" чи медових — вони зіб'ють баланс соусу. Сильний вогонь на старті потрібен не для швидкості, а щоб на поверхні ковбаски встигла утворитися та сама хрустка рум'яна скоринка — реакція Майяра, вона ж джерело половини смаку майбутнього соусу. На середньому вогні ковбаска просто звариться у власному соку і скоринки не дасть ніякої.
Цибуля й 
часник ідуть у той самий жир, що лишився від м'яса, — і це не економія, а технологія: жир уже просочений смаком сальсічі, і цибуля, обсмажуючись у ньому, цей смак собі забирає. Чебрець і розмарин сушені — це нормально, вони витримують довге томлення краще за свіжі, які б тут просто розвалились і віддали гіркоту. Якщо маєте тільки свіжі — кладіть у 2-3 рази більше і в кінці, а не на початку.
Помідори подрібнені — консервовані чи свіжі бланшовані, байдуже, аби без шкірки і без зайвої рідини з банки. Вершки тут не для жирності, а для хімії: кислота томатів у чистому вигляді дає соус різкий і "гострий" на смак не в сенсі перцю, а в сенсі неприємної кислинки. Вершки цю кислоту огортають і гасять, і тому соус кипить повільно — на сильному вогні вершки можуть відшаруватись і піти пластівцями.
Якщо вершків немає, підійде будь-яка жирна молочна основа без власного різкого смаку — сметана, розбавлена водою, або навіть трохи вершкового масла в кінці замість них, хоча ефект буде трохи інший, менш оксамитовий.
Пармезан свіжотертий — принципово, бо готовий тертий порошок у пакетику вже підсох і в гарячому соусі не плавиться, а грудкується. 
Базилік ділиться надвоє невипадково: та частина, що йде в саму страву, грубо нарізана, встигає трохи зів'яти від тепла й віддати олії свій аромат у соус; та, що лягає зверху на подачу, лишається свіжою і дає контраст — холодний зелений лист на гарячій пасті.
На чотирьох — це не чотири однакові порції, а скоріше сімейна тарілка, звідки кожен бере собі стільки, скільки хоче ковбаски і скільки соусу. Якщо робите вдвічі менше, ковбаску все одно беріть ту саму кількість на людину — соус масштабується легко, а дефіцит м'яса в тарілці відчувається одразу.
Ще від Lucas Moreau