Фото від ШІЧай з ромашки та лаванди
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 2 ч. л. квітки ромашки
- 2 ч. л. Квітки лаванди
- 250 мл Вода
Кроки
У невеликій каструльці доведіть воду до кипіння.
Коли вода закипить, зніміть каструльку з вогню і додайте квітки ромашки та лаванди.
Залишіть настоюватися приблизно 1 годину, потім процідіть напій через сито.
60 хвПерелийте в скляний посуд і подавайте теплим або охолодіть та подавайте як прохолодний напій.
Чай з
ромашки та
лаванди — це не чай у звичному сенсі, це настій, і тут одразу треба розібратися з логікою.
Воду кип'ятити — так, а квітки в окріп кидати — ні. Чому? Бо ефірні олії, заради яких ви взагалі ці квітки купили, легкі й летючі. Кинете їх у киплячу воду — вони підуть з парою, і ви питимете гарячу воду з присмаком сіна. Тому вогонь знімають, вода трохи спадає з кипіння — і тільки тоді кладуть квітки. Так олії лишаються в чашці, а не на кухонній стелі.
Година настоювання — це не примха, а нижня межа. Раніше процідите — отримаєте бліду воду з запахом, пізніше — гіркуватий, щільний напій, бо ромашка, якщо довго стоїть, віддає не тільки аромат, а й гіркі речовини з самої квітки. Орієнтир тут не годинник, а колір: настій має стати насичено-жовтим, майже золотим, з виразним лавандовим духом, коли піднесете чашку до носа ще до того, як пити.
Вийде це в будь-кого — тут нема техніки, яку можна зіпсувати. Єдина помилка — поспішити й залити квітки окропом одразу. Все інше — просто чекання.
Ромашка — основа, і тут головне не переплутати аптечну сушену ромашку з чимось декоративним із саду: беріть ту, що продається як чай або фітосировина, бо в ній концентрація діючих речовин розрахована саме на заварювання. Два чайних ложки на склянку — це пропорція, перевірена не одним поколінням бабусь, які цим чаєм лікували все від безсоння до болю в животі: занадто мало —
вода, занадто багато — гіркота, яку вже нічим не виправиш.
Лаванда тут не для краси й не для фото — вона балансує ромашку. У ромашки аромат трав'яний, трохи яблучний, сам по собі не дуже цікавий у чистому вигляді, а лаванда додає глибини й тієї самої нотки, яку люди описують як «заспокійливу». Якщо лаванди вдома немає — заміна проста за принципом, а не за списком: будь-яка суха квіткова трава з вираженим, але не різким запахом підійде, наприклад, липовий цвіт чи меліса. Головне, щоб вона теж не любила кипіння.
Вода — звичайна питна, фільтрована, якщо у вас із крана йде щось із присмаком хлорки: цей присмак нікуди не дінеться, навіть якщо закип'ятити, і він перекриє весь делікатний аромат квіток. Каструлька — будь-яка маленька, кришку можна замінити тарілкою чи навіть просто накрити рушником, щоб пара не виходила надто швидко, поки настій стоїть: так аромат менше втрачається.
Сито для процідження — звичайне кухонне, дрібне, щоб дрібні пелюстки не потрапили в чашку. Дехто каже, що чим довше настоюєш, тим чай корисніший. Ні, бо корисні речовини не накопичуються нескінченно — вони виходять з рослини за певний час, а далі у воду переходить вже те, що краще б лишилося в квітці: гіркі смолисті сполуки, які роблять напій важким на смак.
Подавати теплим чи охолодженим — це вже не питання технології, а настрою. Гарячий п'ється повільно, для вечора перед сном. Охолоджений — літній варіант, і тут можна додати лід, але вже після проціджування, інакше розбавите концентрацію ще до того, як вона встигла сформуватися. Терпіння в цьому рецепті — не формальність, а, по суті, єдиний інгредієнт, яким можна зіпсувати або врятувати смак.
Ще від Liam Murphy
·