Фото від ШІВишневий сік
Інгредієнти
Кроки
Наріжте лайми на чвертки і покладіть їх у блендер разом зі шкіркою, вишнями та 1/2 дл цукру.
Збийте до однорідної маси.
2 хвПроцідіть через сито, за смаком додайте решту цукру, розведіть водою до бажаного смаку і подавайте з великою кількістю льоду.
Вишневий сік без соковижималки — просто блендер і сито. Ідея проста: не видавлювати сік з м'якоті поступово, а розбити ягоду повністю разом з
лаймом, разом зі шкіркою, і вже потім процідити тверде від рідкого. М'якоть разом з кісточками з лайма видає гіркоту — тому їх і відсікають ситом в кінці, а не на початку.
Вийде чи ні — залежить майже виключно від
вишні. Блендер і сито тут не підведуть, вони механічні й тупо роблять, що їм сказано. А ось смак вийде такий, яка вишня була: солодка й стигла дасть густий, темний, майже без потреби в цукрі сік; кисла й недостигла — виправляйте цукром і не соромтесь, бо це не підробка смаку, а баланс.
Лайм зі шкіркою — не примха, а спосіб узяти всю ефірну олію цитрусу одразу, без цедри окремо. Шкірка органічного лайма не оброблена парафіном і фунгіцидами для транспортування — тому миють саме такий, а не тому що "так традиційно".
Вишня — 500 г, помита і без кісточок. Кісточки виймайте обов'язково: окрім того, що вони несмачні й небезпечні для зубів, вони містять амигдалін, який при подрібненні дає гіркуватий присмак, і про справжню отруйність тут мова не йде на такій кількості, але смак псує відчутно. Якщо вишня заморожена — розморозьте, кісточки з м'якої ягоди виймаються легше.
Лайм — 2 штуки, і саме органічний. Різницю ви відчуєте не на смак лайма, а на смак соку: шкірка йде в блендер цілком, разом із м'якушем, і віддає олії, яких у самому соку цитрусу немає. Якщо органічного не знайшли — хоча б помийте звичайний гарячою
водою з щіткою, це знизить, але не зніме повністю наліт з обробки. Лимон замість лайма — цілком робочий варіант, кислотність схожа, просто смак трохи інакший, менш "зелений".
Цукор — 45 г, діліть навпіл одразу на два етапи: половина йде в блендер з вишнею і лаймом, друга — вже після проціджування, за смаком. Це не забаганка, а здоровий глузд: до проціджування ви ще не знаєте, скільки соку вийшло і яка в нього концентрація, і визначати солодкість сліпо — марнувати цукор або недосолодити.
Вода — 600 мл на цьому етапі йде просто як рідина, щоб блендеру було що крутити, а не битися об суху м'якоть. А "велика кількість води" наприкінці — це вже розведення до пиття, і тут немає правильної цифри: хтось любить концентрований сік, хтось — ледь підфарбовану воду. Пробуйте ложкою, а не на око.
Сито на етапі проціджування — тут і ховається весь сенс рецепта. Шкурки вишні і подрібнена шкірка лайма залишаться на ситі, а рідина пройде. Дехто каже — через сито сік вийде рідкий і "не той". Ні, бо саме тверда маса дає гіркоту й каламуть, а рідина без неї — чистіший, яскравіший смак, той самий, заради якого й городили весь город з блендером.
Лід наприкінці — не прикраса, а частина подачі: холодний сік п'ється інакше, солодкість відчувається менше, кислотність — різкіше. Якщо подаєте теплим чи кімнатної температури — додайте цукру трохи більше, бо холод приглушує смак, і те, що здавалось солодким у склянці з льодом, на теплому виявиться приторним.
Ще від Inês Carvalho
·