Лайм

Лайм — це не маленький лимон, хоч багато хто саме так і думає. Ні! У нього своя кислотність, свій аромат, і замінювати одне одним у стравах не варто, бо смак вийде інакший, ніж ви очікували. Це поширена помилка на кухні — брати те, що є в холодильнику, і думати, що різниця непомітна. Помітна, ще й як.

Обирайте лайм на дотик і на запах. Плід має бути щільним, важким для свого розміру, шкірка — гладенькою, блискучою, без сухих плям і м'яких вм'ятин. Понюхайте біля хвостика: якщо аромат яскравий, цитрусовий, свіжий — беріть сміливо. Якщо шкірка зморщена чи запаху взагалі немає — плід уже втратив соковитість, всередині буде сухо.

Колір теж підказує, але не про зіпсованість, а про смак. Зелений лайм — кислий, різкий, саме такий беруть для маринадів і коктейлів. Жовтий — м'якший, трохи солодкуватий на смак, з менш вираженою кислинкою. Обирайте залежно від того, що готуєте, і не бійтеся жовтизни — це не ознака зіпсованого плоду.

На 100 грамів сирого лайма — 30 ккал, 10,54 г вуглеводів, 0,7 г білка і 0,2 г жиру. Одна штука важить приблизно 60 грамів. Тримайте лайм у холодильнику, там він довше зберігає соковитість і свіжий аромат.