Фото від ШІТарталетки з грушею
Інгредієнти

- 1 од. Листкове тісто бездріжджове
- 2 од. груша вільямс близько 400 г
- 250 г абрикосовий джем
- 15 г Вода
- 1 од. Яєчний жовток
- 1 ст. л. Молоко
- за смаком Цукрова пудра для посипання
Кроки
З'єднайте воду та абрикосовий джем, перемішайте і варіть на слабкому вогні 4-5 хвилин, потім процідіть.
Розкладіть листкове тісто на деко з папером для випічки та розріжте на шість прямокутників роликовим ножем.
Намажте густу частину джему на кожен прямокутник та викладіть тонко нарізані скибочки груші вільямс.
Змажте фрукти рідкою частиною джему, а тісто — збитим яєчним жовтком, з'єднаним з молоком.
Випікайте у розігрітій до 170 градусів духовці 8-10 хвилин.
10 хвОхолодіть і подавайте, присипавши цукровою пудрою.
Тарталетки з груші й листкового
тіста — це про те, щоб тісто піднялося рівно, а не поплило кашею під вагою соковитого фрукта. Все просто: шість прямокутників, скибочки груші,
джем для блиску, і духовка, яка швидко ставить тісту каркас, поки волога з груші встигає лише трохи просочитися, а не розм'якшити все наскрізь.
Вдасться — якщо не покладете грушу товстим шаром і не поскупитеся на температуру. Тонка скибочка пропечеться за ті самі 8-10 хвилин, що й тісто підніметься; товста — залишиться сирою, а тісто під нею тим часом згорить по краях.
Дехто вважає, що листкове тісто треба обов'язково розморожувати на столі годину. Ні, бо важливо не час, а температура тіста: воно має бути холодним, але не крижаним — тоді шари масла не тануть одразу, а встигають дати пару, яка й підіймає листки. Якщо тісто тепле, воно просто сплющиться в млинець.
Листкове
тісто беріть готове, нежилаве — кисломолочне чи дріжджове тут не підійде, бо шарів не буде. Якщо немає фабричного — підійде будь-яке листкове тісто без начинки, головне, щоб масло в ньому було справжнє, а не рослинний замінник: він тане інакше і шари не розходяться так чисто.
Груша вільямс хороша тим, що тримає форму й не перетворюється на кашу при нагріванні, а ще в неї приємна зернистість. Якщо такої немає — беріть будь-яку щільну стиглу грушу, яка на зріз не пускає відразу сік. М'яка, "в сиропі" груша тут програє: вона віддасть всю
воду в тісто, і низ розмокне раніше, ніж верх пропечеться.
Абрикосовий
джем виконує дві роботи одразу, і це не прикраса, а технологія. Густа частина, намазана на тісто перед грушею, — це бар'єр: вона не дає соку з фрукта просочуватись у шари тіста знизу, інакше вони злипнуться й не підіймуться. Рідка частина, якою мастите грушу зверху, — це глазур: вона підсихає в духовці і не дає скибочкам обвітритись та потемніти. Якщо абрикосового немає — беріть будь-який джем без шматочків кісточкових чи яблучних плодів, головне — проціджений і без зайвої води.
Жовток з
молоком на тісто — це не для смаку, а для кольору й герметичності краю. Яєчна суміш схоплюється швидше за сам тісто і трохи "запечатує" зрізи, тому краї піднімаються рівніше, а не розповзаються в сторони. Без молока жовток ліг би густо й нерівно, плямами; з молоком він розходиться тонким шаром.
170 градусів — це той рівень, при якому масло в шарах тіста встигає перетворитися на пару раніше, ніж верх встигне підгоріти. Вище — і тонкі краї тарталетки обвуглюються швидше, ніж підіймається середина. Готовність дивіться на колір: тісто має піти рівним золотаво-рудим, без білих прожилок всередині шарів, а краї груші — трохи підсохнути й стати напівпрозорими. Якщо на вашій духовці 170 печуть повільніше чи швидше — орієнтуйтесь на цей колір, а не на таймер, 8-10 хвилин — це лише нижня межа, після якої починайте дивитись, а не чекати дзвінка.
Цукрова
пудра насамкінець — це не прикраса для фото, а контраст: трохи солодкої пилюки на теплу випічку підкреслює кислинку груші й абрикоса. Сипати можна тільки на вже охолоджену тарталетку — на гарячу пудра миттю розтане і перетвориться на липку пляму, а не на білий сніжок.
Ще від Liam Murphy
·