Цільнозернове пенне аматрічанаФото від ШІ

Цільнозернове пенне аматрічана

Порцій: 4 Приготування 25 хв Паста
Містить: глютен, молоко
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Цільнозернове пенне аматрічана — інгредієнти: Коротка паста, Перець чилі черрі, Бекон, Оливкова олія, Помідори сан-марцано
  • 400 г Коротка паста
  • 1 од. Перець чилі черрі
  • 150 г Бекон
  • 3 ст. л. Оливкова олія
  • 200 г Помідори сан-марцано
  • Сіль за смаком
  • Пекоріно романо за смаком

Кроки

  1. У сковороді розігріти оливкову олію, додати подрібнений перець чилі та гуанчале і обсмажити до рум'яності

  2. Додати помідори сан-марцано, посолити за смаком і готувати на повільному вогні 10 хвилин

    10 хв
  3. Зварити пенне, відцідити аль денте і заправити приготованим соусом, щедро посипавши пекоріно

  4. Подавати одразу

Аматрічана — це паста, яку годує сало, а не олія. Гуанчале — це витримана свиняча щока, і в ній жиру більше, ніж м'яса. Кидаєте її в гарячу олію — і за кілька хвилин сковорода вже не суха, у ній плаває власний жир гуанчале, забарвлений у рудий колір. Оце і є соус, ще до того, як туди впали помідори.

Дехто каже — аматрічана це той самий карбонара-соус, тільки з томатами. Ні, бо в карбонара яйце боїться жару і соус робиться поза вогнем, а тут навпаки — усе тримається на тому, що жир встиг витопитись і просмажити перець до різкості. Переплутаєте ці дві логіки — і отримаєте або суху пасту, або яєчню з томатом.

Вийде, якщо не поспішати на першому кроці: гуанчале має віддати жир, а не просто підсмажитись зверху. Якщо жиру мало — значить, шматочки нарізані завеликими або вогонь був занадто сильний і щока схопилась скоринкою, не встигнувши стекти.

Цільнозернове пенне тут не для моди на здорове харчування — у нього щільніша структура, і воно тримає форму, поки ви перемішуєте пасту з гарячим соусом у сковороді, а не розкисає в кашу.

Гуанчале — головний інгредієнт, і заміни в нього, по суті, немає: беконом чи навіть панчеттою ви отримаєте схожий, але інший смак — панчетта пісніша і не дає стільки жиру, бекон копчений, а тут копчення не потрібне. Якщо не знайшли гуанчале — беріть панчетту і додайте трохи оливкової олії, бо свого жиру їй не вистачить.

Перець чилі кладіть цілим стручком або подрібненим — залежно від того, скільки гостроти хочете відчути в готовій страві, а не в процесі готування. Подрібнений віддасть усю різкість у жир одразу, цілий — лише натякне. Це не той інгредієнт, де можна щось замінити: прибрати можна, замінити — важко, бо чилі тут не для смаку, а для гостроти, яку нічим іншим не відтворите.

Помідори сан-марцано очищені — це означає, що з них уже зняли шкірку і витягли зайву воду, тому вони дають густу м'якоть, а не рідкий сік. Якщо у вас звичайні консервовані томати в соку — злийте частину рідини, інакше соус 10 хвилин буде не загущуватись, а просто википати, і ви втратите контроль над тим, коли він готовий.

Сіль кладіть після того, як помідори вже в сковороді, а не до того — гуанчале й так солоний, і ви легко пересолите, якщо посолите жир на першому кроці.

Пекоріно — овечий сир, різкіший і солоніший за пармезан, і саме ця різкість потрібна тут, щоб перебити жирність гуанчале. Пармезан можна взяти, якщо пекоріно немає, але страва стане м'якшою й менш характерною — це вже не помилка, просто інша тональність.

Воду з-під пасти варто лишити трохи поруч, хоч у рецепті про це не сказано прямо: якщо соус за ці 10 хвилин загустів сильніше, ніж вам треба, саме вода з пенне, а не додаткова олія, розведе його до потрібної консистенції без втрати смаку.

Ще від Kofi Asante

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu