Фото від ШІМакарони з фісташками
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 240 г цукрова пудра
- 160 г мигдальне борошно
- 120 г яєчні білки
- 1 щіпка Сіль
- 40 г Цукор
- Харчовий барвник за смаком
- 120 г Вершкове масло м'яке
- 2 ст. л. Фісташкова паста
- 2 ст. л. цукрова пудра
Кроки
У великій мисці з'єднуємо попередньо просіяні мигдальне борошно та цукрову пудру, добре перемішуємо.
Збиваємо яєчні білки зі щіпкою солі до піни, додаємо цукор і продовжуємо збивати до щільного, стійкого безе.
Додаємо зелений харчовий барвник по краплині до бажаного відтінку.
Вводимо суміш мигдального борошна та цукрової пудри в безе і обережно перемішуємо до однорідності.
Перекладаємо тісто в кондитерський мішок і відсаджуємо невеликі круглі коржики на деко з пергаментом.
Залишаємо коржики підсихати при кімнатній температурі перед випіканням.
Випікаємо у розігрітій до 150 градусів духовці приблизно 15 хвилин.
15 хвЗалишаємо коржики на 2-3 хвилини у вимкненій духовці з напіввідчиненими дверцятами.
3 хвГотуємо начинку: змішуємо м'яке вершкове масло, цукрову пудру та фісташкову пасту до однорідної консистенції.
Перекладаємо начинку в кондитерський мішок.
Беремо половинку макарона, видавлюємо начинку і закриваємо другою половинкою, легенько притискаючи.
Макарони — це не печиво, це інженерна задача з цукром і
білком, і провалюється вона завжди в одному й тому ж місці: або тріскається шапочка, або немає тієї спіднички-рубчика знизу, яку кондитери називають «юбочка». Все, що відбувається до духовки, — це боротьба за правильну структуру піни, а не просто «збити білки».
Мигдальне
борошно з цукровою
пудрою просіюють не для краси, а щоб прибрати грудки і крупні часточки шкірки мигдалю — вони проколюють поверхню безе, і через ці проколи повітря виходить криво, шапочка йде тріщинами замість рівного купола.
Дехто каже — колір дає
барвник, і більше нічого особливого не треба. Ні, бо яскравість кольору тримається на тому, скільки вологи ви внесли барвником і наскільки сильно потім перемішали тісто: забагато рідини — тісто попливе, забагато перемішування — вийде піна замість глянцевої стрічки.
На 8 людей тут по 2-3 макарони на особу — десерт, який їдять не для насичення, а щоб запити чаєм розмову.
Цукрова
пудра в тісті — не підсолоджувач, а будівельний матеріал: вона розчиняється й застигає, даючи той крихкий, майже скляний хрускіт шкоринки. Якщо замінити звичайним цукром — кристали не розійдуться, поверхня стане зернистою й шорсткою, купол піде нерівно.
Яєчні
білки мають бути кімнатної температури, і ось чому: холодний білок довше тримає пухирці дрібними й не піднімається так високо, а нам треба об'єм і стійкість водночас. Щіпка
солі тут не для смаку — вона трохи послаблює білкові зв'язки на старті, щоб піна пішла рівномірніше, а не місцями.
Цукор у збиванні — це те, що перетворює піну на безе: він обволікає пухирці повітря цукровим сиропом і не дає їм злипатися й опадати. Вводьте його поступово, а не одразу жменею — інакше цукор ляже на дно, а піна зверху залишиться пухкою й нестійкою.
Підсушування коржиків перед духовкою — крок, який новачки пропускають першим, і даремно. На поверхні повинна утворитися суха плівка, яку можна торкнутися пальцем і не відчути липкості. Саме ця плівка не дає газам і парі вириватися крізь верх під час випікання — вони йдуть униз, і там народжується та сама «юбочка». Без плівки шапочка трісне, і ніяка духовка це не виправить.
150 градусів — це не догма, а орієнтир: духовки брешуть по-різному, тож перші макарони завжди пробні. Якщо шапочка темніє раніше, ніж з'явилась спідничка, — у вас гарячіше, і наступну партію ставте на 140. Готовність перевіряйте не годинником, а пальцем: торкніться шапочки, вона має злегка хитатись на ніжці, але не сповзати й не прилипати.
Фісташкову
пасту, якщо такої немає, можна замінити будь-якою горіховою пастою з вираженим смаком і без зайвого цукру — фундучною чи навіть арахісовою, колір тоді дайте
барвником окремо. М'яке вершкове
масло для начинки означає кімнатну температуру, а не розтоплене: розтоплене масло розшарує крем, і він потече замість того, щоб тримати форму між половинками.
Ще від Liam Murphy
·