Фото від ШІХліб на заквасці у формі
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 400 мл Вода кімнатної температури
- 400 г Борошно
- 80 г Цільнозернове борошно
- 150 г хлібна закваска готова до випікання
- 1½ ч. л. Сіль
- 1 ст. л. Оливкова олія для змащення
Кроки
Змішайте воду, пшеничне борошно та цільнозернове борошно в мисці до однорідності. Накрийте і залиште на автоліз на 1 1/2 години (півтори години).
90 хвДодайте закваску в тісто і замісіть в тістомісильній машині на низько-середній швидкості 10 хвилин.
10 хвДодайте сіль і місіть ще 5 хвилин, поки тісто не стане гладким і блискучим.
5 хвПерекладіть тісто в змащену олією миску, накрийте і залиште відпочивати на столі.
30 хвСкладіть тісто в мисці 3-5 разів, змочивши руки холодною водою.
Дайте тісту відпочити 30 хвилин.
30 хвПовторіть складання. Виконайте це загалом 3 рази.
Залиште тісто відпочивати на столі 1 годину, більше не складаючи.
60 хвВикладіть тісто на присипаний борошном стіл і сформуйте круглу кулю шкребком, аж поки поверхня не стане натягнутою й гладкою.
Залиште тісто відпочивати на столі 20 хвилин.
20 хвПереверніть тісто, складіть до середини і з боків як конверт, добре скріпіть шов стисненням вздовж усієї довжини з'єднання.
2 хвЗмастіть форму маслом, покладіть тісто швом донизу, накрийте плівкою.
1 хвЗалиште хліб відпочивати на столі 1 годину.
60 хвПоставте тісто в холодильник на найхолоднішу полицю на 10-24 години.
1020 хвЗа бажанням надріжте хліб і випікайте в розігрітій духовці з конвекцією при 180°C 40 хвилин.
40 хвВийміть хліб з форми, збільшіть температуру до 230°C і випікайте ще 10 хвилин.
10 хвДайте хлібу охолонути на решітці перед нарізанням.
30 хв
Хліб на
заквасці у формі — це хліб для тих, хто не хоче возитися з розстібними кошиками і надрізами навмання: форма тримає боки, і тісто росте вгору, а не розповзається млинцем по столу. Вийде чи ні — вирішується не в духовці, а задовго до неї, у тому, яка у вас закваска і скільки часу ви їй дасте вистоятись у холодильнику.
Дехто каже — автоліз це просто «дати тісту полежати», можна й пропустити. Ні, бо за ці 90 хвилин
вода встигає розійтись по
борошну, і клейковина починає зв'язуватись сама, без вашої участі руками. Пропустите — доведеться місити довше й грубіше, а тісто це не любить, стає рваним.
Головна робота тут не руками, а часом: складання замість довгого вимішування, і довге, холодне бродіння в холодильнику замість швидкого на теплій кухні. Холод не зупиняє закваску, а сповільнює — дріжджі й бактерії встигають виробити кислоту й аромат, замість того щоб просто роздути тісто бульбашками й видихнутись.
Це хліб на одну форму, тобто одну родину на кілька днів — за умови, що ви не з'їсте половину теплим, прямо з решітки, поки він ще охолоджується. Це теж частина рецепта, хоч ніхто цього пункту не пише.
Вода кімнатної температури — не примха. Холодна вода загальмує той самий автоліз, а гаряча почне вбивати ферменти в
заквасці ще до того, як ви встигнете її туди додати. Нічого складного: постояла на столі годину — і добре.
Пшеничне і цільнозернове
борошно в парі — це не мода на «корисне». Цільнозернове дає смак і трохи кислинки, але саме по собі робить тісто важким і рваним, бо висівки ріжуть клейковину зсередини. Білого борошна тут більшість не випадково — воно тримає структуру, поки цільнозернове додає характер.
Закваска повинна бути «готова до випікання» — тобто на піку, коли вона подвоїлась і ще не почала осідати. Недозріла закваска просто не підніме тісто, перезріла — вже з'їла свій цукор і видихнулась, кислота піде в надлишок, а підйом буде млявий. Перевіряти це краще на око й по запаху, ніж за годинником на етикетці банки.
Сіль додається не одразу з рештою, а пізніше — бо сіль стягує клейковину й гальмує автоліз, якщо потрапить туди зарано. Тут вона йде вже після того, як тісто попрацювало саме на себе.
Олія для миски і масло для форми — це не одне й те саме завдання. В миску — щоб тісто не прилипло під час підйому, тут підійде будь-яка олія без власного запаху, соняшникова не гірша за оливкову. А форму краще саме маслом — воно дає скоринці бокам трохи рум'яності й смаку, якого нейтральна олія не додасть.
Найдовша частина рецепта — не випікання, а очікування: автоліз, потрійне складання з паузами, і насамкінець доба в холодильнику. Складання тут замінює класичне вимуч��вання — тісто саме набирає силу від кожного згортання, а руки лишень допомагають, змочені холодною водою, щоб не прилипало й не рвало поверхню. Температура в духовці — 180°C з конвекцією спершу, щоб хліб пропікся всередині й піднявся, не встигнувши стягнутись скоринкою; потім 230°C без форми — щоб скоринка встигла підрум'янитись і хруснути, поки м'якуш вже готовий і не потребує більше жару. Остигання на решітці — це не формальність: пара ще виходить з хлібини, і якщо різати гарячим, м'якуш зімнеться й стане гумовим замість пухкого.
Ще від Marta Kowalczyk
·