Фото від ШІСирна дошка
Інгредієнти
- 175 г сир Вестерхавсост твердий сир
- 175 г Сир з блакитною пліснявою кремовий сир
- 175 г вершковий сир з часником
- 200 г твердий сир
- 125 г хамон серрано
- 125 г чорізо або подібна ковбаса
- 125 г прошуто
- 3 од. червона цибуля нарізана кубиками
- 25 г Вершкове масло
- 1 ст. л. яблучний оцет
- 1 ст. л. Мед
- 1 ст. л. цукор мускавадо або коричневий цукор
- 1 ч. л. Сушений чебрець
- Сіль
- Чорний перець
- 2 од. Груша нарізана кубиками
- 1 ст. л. Імбир
- 50 г Цукор
- 100 г Горіхи на власний смак
- 100 г коричневий цукор
- 1 од. Апельсин сік з нього
- ½ од. Лимон сік з нього
- ½ стручка ванільний стручок
- 100 мл Вода
- 150 г Виноград
- 4 од. Інжир свіжий або сушений
- 125 г Оливки
- 75 г Оливки
- 100 г солоний мигдаль
- 50 г Мариновані огірки
- 200 г Крекери
- 200 г багет
Кроки
Розтопіть вершкове масло на сковороді на середньому вогні і додайте нарізану червону цибулю.
Залиште цибулю смажитися та карамелізуватися на середньому вогні 10 хвилин, не перемішуючи.
10 хвДобре перемішайте і додайте яблучний оцет, мед, чебрець та цукор мускавадо.
Томіть 5 хвилин і приправте сіллю та чорним перцем до смаку.
5 хвПерекладіть у обдану окропом банку та подавайте як гарнір до сирної тарілки, а також до бургерів чи сендвічів.
Зберігається в холодильнику 4-5 днів.
Покладіть нарізану грушу, імбир і цукор у каструлю для маринованої груші.
Нагрівайте на середньому вогні, поки цукор не розтане і груша не почне виділяти сік.
Томіть 10 хвилин і викладіть у невелику миску.
10 хвПодавайте охолодженим — це ідеальний гарнір до сирної тарілки, особливо чудово поєднується із сиром з блакитною пліснявою.
Зберігається в холодильнику 4-5 днів.
Покладіть коричневий цукор, апельсиновий і лимонний сік, стручок ванілі та воду в каструлю для горіхів.
Доведіть сироп до кипіння і томіть без кришки на середньому вогні приблизно 30 хвилин.
30 хвДодайте горіхи в сироп і томіть ще 10 хвилин. Розкладіть мариновані горіхи по чистих обданих окропом банках.
10 хвЗберігається в холодильнику приблизно 1 місяць.
Сирна дошка — це не страва, а composition. Ви не готуєте головне, ви готуєте три-чотири дрібниці, які роблять 
сир цікавим: карамелізовану цибулю, 
мариновану 
грушу, 
горіхи в сиропі. Сам сир і м'ясо просто купуєте і ріжете. Вийде чи ні — залежить не 
від техніки, а від того, чи вистачить вам терпіння не чіпати цибулю, поки вона сама не скаже, що готова.
Дехто думає, що сирна дошка — це коли просто розклали все красиво по дошці й сфотографували. Ні. Без трьох гарячих додатків це просто розрізаний холодильник. Карамель з цибулі, кислинка груші, солодкий хрускіт горіха — ось що перетворює шматок сиру на закуску, а не на продуктовий набір.
Головний ризик тут один — цибуля. Її хочеться помішати, бо здається, що горить. Не чіпайте. Карамелізація — це вода виходить, цукор у цибулі починає підгоряти локально, по краях, і саме це дає смак і колір. Перемішаєте зарано — отримаєте просто варену цибулю без характеру.
Решта — технічно проста варка сиропів. Складність тут побутова: три каструлі одночасно на невеликій плиті. Плануйте порядок, а не намагайтесь встигнути все за раз.
Цибулю беріть червону, хоч у списку просто "onion" — вона солодша сира і дає гарний бордовий колір у карамелі. Біла теж піде, але буде різкіша. 
Масло тут не для смаку, а щоб цибуля не пригоріла насухо — рослинна олія без запаху теж спрацює, просто смак буде пласкіший.
Готовність цибулі — це колір і запах, не хвилини. Вона має пройти золотий і піти в рудий, краї — трохи темніші за середину. Якщо лежить рівномірно блідо-жовта після десяти хвилин — вогонь замалий, нема випаровування, вона просто тушкується у власному соку. Оцет, 
мед і цукор мусковадо додаєте вже після карамелізації — вони гасять надмірну солодкість цибулі кислотою і додають глибини, яку сама цибуля дати не може.
Груша для маринаду — та, що ще трохи тверда, інакше вона розвалиться в кашу за ці хвилини на вогні. М'яка стигла груша годиться сирою на дошку, а не в каструлю. 
Імбир свіжий тертий дає пекучість, суха приправа — зовсім інший, плаский ефект, тут вона не підійде.
Горіхи в сиропі — це технічно варення, просто короткочасне. Апельсиновий і лимонний сік дають кислотність, яка не дає сиропу бути приторним, ваніль — аромат, без якого сироп пахне просто цукром. Горіхи беріть ті, що любите — мигдаль тримає форму найкраще, волоські розм'якнуть швидше.
Сир — тут три types не випадково: твердий, кремовий, блакитний. Кожен дає свою текстуру й 
силу смаку, і дошка без цього контрасту виглядає одноманітно, навіть якщо сир дорогий. М'ясна нарізка — хамон, шинка, ковбаса — та сама логіка: жирне, солоне, пряне поруч, щоб було між чим переключатися.
Інжир, 
оливки, горішки, 
крекери й багет — це вже не готування, а архітектура тарілки. Сушений інжир дає концентрований смак, свіжий — соковитість і менше солодкості. Банки під горіхи обов'язково обдавайте окропом — не для краси, а щоб сироп не забродив від бактерій на склі, якщо плануєте зберігати довше одного вечора.
Ще від Marta Kowalczyk