Фото від ШІТірамісу з Нутелою
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 250 г Маскарпоне
- 50 г Цукор
- 250 мл Вершки
- 200 г печиво савоярді
- 200 г Нутелла
- Кава за смаком
- Фундук за смаком
Кроки
Збиваємо міксером маскарпоне з цукром, поки крем не стане гладким і однорідним.
Збиваємо вершки до густої піни, а потім обережно вмішуємо їх у крем з маскарпоне рухами знизу вгору.
Викладаємо перший шар Нутели в порційні склянки, а зверху — шар крему з маскарпоне.
Швидко занурюємо печиво савоярді в охолоджену каву без цукру і викладаємо його наступним шаром.
Чергуємо шари Нутели, крему та печива до самого краю склянки.
За бажанням прикрашаємо верх подрібненими лісовими горіхами.
Ставимо десерт у холодильник, щоб він добре охолов і застиг.
Подаємо охолодженим.
Тірамісу — це взагалі не торт і не випічка, а інженерна задача: як просочене 
печиво не перетворити на кашу, а крем тримав форму без жодної духовки. Класичний рецепт рятує сирими жовтками й 
маскарпоне, але тут хід простіший і чесніший для домашньої кухні — 
Нутела бере на себе і смак, і частину роботи загусника. Вийде чи ні — залежить не від таланту, а від двох речей: наскільки швидко печиво побувало в 
каві, і наскільки густо збиті 
вершки перед тим, як підуть у крем.
Дехто каже — тірамісу обов'язково з сирими яйцями, інакше це вже «не те». Ні, бо яйця там не для смаку, а для текстури: жовток із цукром дає крему пружність, без якої шари просядуть. Маскарпоне з вершками дають ту саму пружність іншим шляхом — через збиті вершки, які тримають повітря. Результат на столі не гірший, просто інша фізика.
Головний ворог тут — час, який печиво проводить у каві. Секунда зависання — і савоярді вже набрало рідини, як губка в мийці, і в склянці замість шару буде болото. Це не каприз рецепта, а наслідок структури самого печива: воно пористе й легке саме для того, щоб швидко просочуватися, і цю швидкість треба поважати, а не перевіряти на власному досвіді двічі.
На чотири порційні склянки цього вистачить з запасом — ще й сусідові лишиться половина. Десерт готується без вогню, тож головний інструмент тут — холодильник і терпіння, поки шари "знайомляться" одне з одним.
Маскарпоне — основа крему, і тут заміни критерієм "будь-який м'який вершковий сир" не працює: занадто вологий сир типу звичайного крем-чізу дасть рідкий крем, який просто стече по Нутелі. Якщо маскарпоне немає, шукайте щось настільки ж жирне і настільки ж сухе на вигляд —ийого має бути важко розмазати ножем одразу з холодильника.
Цукор у крем іде не заради солодкості — Нутела й так солодка, а щоб допомогти маскарпоне й вершкам тримати структуру під час збивання: цукор зв'язує вологу, крем виходить гладкішим, а не зернистим. Якщо побоюєтесь зайвої солодкості на фоні Нутели — зменшіть, нічого не розвалиться.
Вершки для збивання беріть жирні, не менше 30% — легші просто не стануть у піну, скільки не крутіть міксер. Ознака готовності — не час роботи міксера, а форма: піднятий віночок має лишати на поверхні чіткий слід, що не розпливається. Переб'єте — вершки підуть грудками в масло, і тоді крем уже не врятувати, доведеться починати новий.
Вмішувати збиті вершки в крем маскарпоне треба рухами знизу вгору, а не круговими — це не естетика, а фізика: кругові рухи видавлюють із піни повітря, яке ви щойно туди напхали міксером, і крем осяде ще до того, як потрапить у склянку.
Нутела тут заміняє частину класичного какао й частину цукру одночасно — і якщо вдома її немає, будь-яка горіхово-шоколадна паста такої ж густини підійде, головне, щоб вона не розтікалась одразу при кімнатній температурі, інакше шари зіллються в один.
Кава має бути охолоджена і без цукру — гаряча кава не просто швидше розмочить печиво, вона ще й почне топити крем шарами нижче, і охолоджувати такий десерт потім довше і без гарантій. Горіхи зверху — чиста декорація і трохи хрусткого контрасту, без них смак не постраждає, тож не женіться спеціально за лісовими, якщо є будь-які подрібнені горіхи під рукою.
Ще від Inès Lambert
·