Фото від ШІТірамісу з кокосовою стружкою
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 125 г Маскарпоне
- 150 мл Вершки
- 40 г Цукрова пудра
- 60 г Кокосова стружка
- 100 г печиво савоярді
- Молоко за потреби
Кроки
Розм'якшуємо маскарпоне до кремової консистенції, додаємо кокосову стружку і ретельно перемішуємо до однорідності.
В окремій мисці збиваємо вершки з цукровою пудрою за допомогою міксера до густої піни.
Обережно вводимо збиті вершки до маскарпоне з кокосовою стружкою, акуратно перемішуючи знизу вгору, щоб зберегти пишність крему.
Для збирання десерту використовуємо порційні келихи або один спільний посуд більшого розміру.
Викладаємо перший шар крему на дно, потім розкладаємо печиво савоярді, попередньо занурене в молоко.
Чергуємо шари крему й печива, завершуючи верхній шар кремом.
Посипаємо тірамісу кокосовою стружкою зверху і подаємо.
Це тірамісу без кави й без яєць — а значить, і без ризику з сирими жовтками, і без того гіркого акценту, який в класиці тримає все на собі. Тут цю роль віддали кокосовій 
стружці. Вирішує десерт одне: чи встигне крем застигнути до того, як 
печиво розмокне в кашу. Все інше — другорядне.
Дехто каже — тірамісу без 
маскарпоне і яєць не тірамісу. Ні, бо саме слово означає «підбадьор мене», і тут ідеться про принцип (крем + просочене печиво шарами), а не про святий список продуктів. Італійці самі сперечаються, чи класти в нього алкоголь, тож варіація з кокосом — просто ще одна гілка того ж дерева.
Вийде це напевно, якщо не поспішати на двох місцях: 
вершки мають збитися густо, а не до м'якого стану піни з пакета, і печиво має торкнутися 
молока на секунду, а не плавати в ньому. Решта — просто акуратні руки.
Маскарпоне беріть холодним з холодильника, але розминайте до кімнатної температури — ложкою чи лопаткою, без міксера, інакше він пустить сироватку і крем потече. Якщо маскарпоне немає, підійде будь-який густий вершковий сир без кислинки й без зерна — жирний крем-сир, наприклад, хоча солодкість тоді доведеться підняти трохи вище.
Вершки для збивання беріть із жирністю не нижче 33%: менша жирність просто не тримає форму, скільки не working міксером. Холодний посуд і холодні вершки — не забобон, а фізика: жир у теплому стані розм'якшується і бульбашки повітря не тримаються, крем падає назад у рідину. Збивайте до стану, коли слід від вінчика лишається на поверхні і не розпливається — це і є орієнтир, а не хвилини на таймері.
Кокосова стружка тут не прикраса, а характер страви: вона трохи суха сама по собі, тому ховайте її саме в крем, а не в молоко для просочення — так вона встигає розм'якнути від вологи крему і не рипить на зубах. Вибирайте стружку без присмаку прогірклого жиру — понюхайте перед покупкою, якщо пакет відкритий у магазині, якщо ні — на упаковці свіжа дата фасування.
Печиво савоярді занурюйте в молоко рахунком «раз-два» і діставайте: воно пористе, як губка, і тягне рідину на себе ще кілька секунд після того, як ви його вийняли. Передержите — отримаєте не десерт, а солодку кашу на дні келиха, бо печиво розповзеться і перестане тримати форму шару. Молоко можна замінити кавою, якщо хочете класичнішого смаку, або соком — тоді десерт стане дитячим і без гіркоти.
Збирайте в порційних келихах, якщо показуєте шари, або в одній формі, якщо зручніше дістати ложкою для всіх одразу — на смак це не впливає, тільки на видовище. Після збирання дайте постояти в холодильнику хоча б кілька годин: крем має трохи стабілізуватись і зчепитися з печивом, інакше при розрізанні шари поїдуть одне на одне. Це і є те терпіння, яке тут власне й готує десерт — сама робота руками займає хвилин двадцять, решту часу працює холод.
Ще від Nora Vasquez
·