Фото від ШІАбрикосово-кокосові кульки
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 150 г Курага
- 100 г кокосове борошно
- 1 ст. л. Кокосова олія
- 10 од. Макадамія солоні
- 1 щіпка Сіль
- 100 мл кокосове борошно для обвалювання кульок
Кроки
Наріжте сушені абрикоси на дошці.
Покладіть їх у мінічоппер разом із кокосовим борошном, кокосовою олією, горіхами макадамія та невеликою дрібкою солі.
Подрібніть ретельно, доки маса не стане однорідною.
Сформуйте 15–20 невеликих абрикосово-кокосових кульок та обвалюйте в кокосовому борошні.
Це десерт без вогню й без духовки — по суті, щільна паста з сушених абрикос, перемелена з горіхами й кокосовим борошном, скатана в кульки. Вирішальний момент тут один: чи достатньо подрібнена маса, щоб вона трималась купи сама, без цукру, без яйця, без будь-якого зв'язувального елемента. Тримає її тільки власна клейкість абрикоси й жир кокосової 
олії.
Абрикоса для цього має бути в'язкою, а не сухою й твердою, як тріска. Якщо вона кришиться під ножем на дрібну стружку — чоппер її перетре в пил, і кульки розсиплються. Якщо ж абрикоса м'яко піддається, тягнеться й трохи липне до ножа — це те, що треба.
Дехто вважає, що такі кульки обов'язково проходять через холодильник, бо «мають застигнути». Ні — застигати тут нічому, це не желатин і не шоколад. Кокосова олія при кімнатній температурі й так тверда, а холодильник лише трохи полегшує ліпити руками, якщо на кухні спекотно.
Абрикоса — основа і єдине джерело вологи та цукру в цій суміші, тому її якість вирішує все. Берете 
курагу подешевше, пересушену про запас — марна справа, подрібнювач перетворить її на крихту, яка не зліпиться в кульку ні за яких обставин. Якщо курага під рукою саме така, суху, допоможе крапля води або кілька хвилин замочування в теплій — але це вже латання, а не рецепт.
Горіхи 
макадамія тут не випадково солоні — заявлені так само, як «солоні», не просто «горіхи». Це свідомий контраст: солодка абрикоса плюс солона жирна макадамія працюють разом, і окрему дрібку 
солі в тісто кладуть не для смаку самого тіста, а щоб підкреслити цей контраст, а не загубити його. Макадамія дорога й не завжди доступна — критерій заміни простий: будь-який круглий, жирний, м'який горіх без різкого власного запаху. Кеш'ю підійде майже без втрат, мигдаль буде суттєво твердіший і менш масний — доведеться довше молоти.
Кокосова олія і кокосове борошно в рецепті — не одне й те саме, хоч і з одного плоду. Олія дає жир, який при кімнатній температурі твердне і тримає кульку зсередини, саме вона тут працює як «клей» разом із цукром абрикоси. Борошно ж — сухе, волокнисте, воно більше для обвалювання зовні й частково для текстури всередині, вбираючи зайву вологу. Плутати їх місцями не варто: чисте борошно замість олії зробить масу сухою й розсипчастою, а олія замість борошна для обвалювання просто стече з рук.
Чоппер або блендер тут — не забаганка, а необхідність саме через текстуру абрикоси: вручну подрібнити сушений фрукт до однорідної пасти, не маючи техніки, довго й невдячно. Якщо чоппера немає — дрібно наріжте абрикосу ножем заздалегідь, якомога дрібніше, а тоді розімніть усе разом із горіхами товкачиком чи дном склянки в мисці. Вийде грубіша текстура, з крупинками горіха, але це теж має право на існування — такі кульки просто жуються інакше, трохи активніше.
Готовність маси тут визначається не часом у подрібнювачі, а поведінкою — коли береш грудку пальцями, вона не розсипається назад у крихту, а трохи липне й тримає форму. Якщо після подрібнення маса все ще сипка, не поспішайте додавати воду чи мед — спершу перевірте, чи справді все перемололось рівномірно, інколи великі шматки абрикоси просто ховаються по кутах чаші, а решта вже готова.
Ще від Sofia Lindqvist