Фото від ШІШоколадний крем для торта
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 60 г Чорний шоколад дрібно нарізаний
- 50 мл Молоко
- 85 г Вершкове масло м'яке
- 200 г цукрова пудра
Кроки
Розтопіть шоколад на водяній бані на слабкому вогні.
3 хвЗніміть водяну баню з шоколадом з вогню і вмішайте молоко.
1 хвЗбийте м'яке масло з цукровою пудрою до пишної консистенції, а потім вмішайте шоколадно-молочну суміш. Поставте крем у холодильник приблизно на 30 хвилин.
3 хвРозподіліть шоколадний фростинг по торту або мафінах після того, як випічка повністю охолоне.
2 хв
Фростинг — це не глазур і не крем, а щось середнє: 
масло, збите до повітряності, обіймає розтоплений 
шоколад з 
молоком. Тримає форму на торті, не стікає патьоками, і при цьому не твердне, як карамель — ніж заходить м'яко.
Вдасться він чи ні — вирішується на двох моментах. Перший: шоколад і масло мають зустрітися приблизно в одній температурі, інакше масло або розтане в кашу від гарячого шоколаду, або шоколад схопиться грудками від холодного масла. Другий: зібраний крем треба охолодити не для краси, а щоб масло в ньому знову стало твердим жиром — тоді він тримає форму на лопатці й не тече.
Дехто каже — фростинг можна мазати одразу, поки теплий. Ні, бо теплий крем — це просто масло з шоколадом у рідкому стані, воно сповзе з торта, щойно ви відвернетесь. Холодильник тут не примха, а фізика жиру.
На одну порцію з такої кількості масла й шоколаду вийде крему на невеликий торт або десяток мафінів — шар не товстий, а такий, щоб відчувалось масло, а не цукор.
Шоколад беріть темний, той, що називають dark — у ньому більше какао-масла і менше цукру, він краще тримає структуру крему. Молочний тут розпливеться, бо в ньому вже багато молочного жиру й цукру, і баланс собі зіпсуєте. На водяній бані його топлять не з релігійних міркувань, а щоб не перегріти: пряме дно каструлі на вогні дає локальні 150–200 градусів, і шоколад підгорає чи сідає грудками раніше, ніж встигне розтопитись рівномірно. Пара тримає температуру ближче до 90–95, і цього достатньо.
Молоко додають у ще гарячу шоколадну масу, щоб вона залишалась рідкою й гладкою — якщо чекати, поки шоколад почне застигати, молоко вже не розійдеться, а сяде грудками. Жирність молока тут не критична, підійде будь-яке, яке у вас є в холодильнику.
Масло — головний герой, і воно має бути справді м'яким, кімнатної температури, а не розтопленим. Різниця велика: м'яке масло при збиванні захоплює повітря і стає пишним, розтоплене — просто рідкий жир, який повітря не тримає. Якщо дістали масло із холодильника й поспішаєте — натріть на тертці, так воно дійде до потрібної м'якості за кілька хвилин замість півгодини на столі.
Цукрову пудру тут використовують замість цукру не з примхи — кристали звичайного цукру в холодному кремі так і залишаться кристалами, крем вийде з піском на зубах. Пудра розчиняється в маслі одразу під час збивання. Якщо пудри немає — перемеліть цукор у кавомолці чи блендері, різниці крем не відчує.
Збивати масло з цукром варто довше, ніж здається достатнім: воно має побіліти й побільшати в об'ємі. Це і є той момент, коли в масло входить повітря, і саме воно потім тримає форму крему, а не температура в холодильнику сама по собі — холод лише фіксує те, що ви вже збили.
Коли вмішуєте шоколадно-молочну суміш у збите масло, вона має бути вже не гарячою, а теплою, ледь вище кімнатної. Гаряча знову розтопить масло й ви втратите всю повітряність, яку щойно наробили міксером. Якщо поспішаєте — поставте шоколадну суміш на пару хвилин у холодну воду, вона остигне швидше, ніж сама по собі на столі.
Ще від Priya Raman
·