Фото від ШІМорозиво "Баунті"
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 160 г кокосове борошно
- 1 банка Згущене молоко
- 100 мл вершки для збивання
- 100 г Чорний шоколад хорошої якості
Кроки
Змішайте в мисці згущене молоко, вершки та кокосове борошно.
Кокосова маса має бути густою й щільною, тож оцініть, чи потрібно трохи більше або менше кокосового борошна.
Поставте миску в холодильник на кілька годин.
Коли кокосова маса охолоне, формувати морозиво буде легше.
Візьміть дві столові ложки кокосової маси на кожну паличку для морозива і сформуйте морозиво.
Викладіть морозиво на пергамент і заморозьте щонайменше 2 години.
Занурте морозиво в розтоплений чорний шоколад.
Морозиво "Баунті" — це, по суті, та сама цукерка, тільки без плавильного цеху: кокосова маса замість начинки, шоколадна шкаралупа замість обгортки. Готується воно без вогню і без морозивниці, тож питання «вийде чи ні» тут — не про техніку приготування, а про терпіння з холодильником та морозилкою.
Вийде, якщо ви не поспішаєте на кожному з двох етапів охолодження: спочатку маса має загуснути в холодильнику, щоб її можна було ліпити руками, а не розмазувати ложкою. Потім заготовки мають промерзнути наскрізь, інакше шоколад або сповзе з теплої поверхні, або морозиво почне танути просто у вас в руках, поки ви його обмакуєте.
Не вийде, якщо скоротити час на будь-якому з цих кроків «бо ніколи». Холод тут — не формальність для рецепту, а фізика: тільки застигла маса тримає форму палички, тільки проморожена поверхня не «з'їдає» тепло шоколаду і не псує глазур патьоками та тріщинами.
Кокосова стружка тут — не прикраса і не «для текстури», вона основа всієї маси, тож беріть не найдешевшу: дрібна й суха стружка низької якості часто гірчить і пахне старою олією, а в морозиві, де смаків усього три-чотири, цей запах нічим не перекрити. Якщо стружка здається вам підозріло ароматною в пакеті — понюхайте ще раз перед тим, як мішати, бо виправити це вже не вийде.
Згущене молоко і вершки разом роблять дві речі: дають солодкість і дають жир, який не дає масі перетворитися на кригу. Дехто каже — можна взяти менше жиру, буде легше. Ні, бо саме жир з вершків робить морозиво м'яким навіть у морозилці, а не схожим на камінь, який треба відгризати. Вершки беріть ті, що збиваються, жирністю від 30%, бо рідкі кулінарні «вершки» для соусів тут просто розведуть масу водою.
Консистенцію на першому кроці оцінюйте не за рецептом, а руками: маса має ліпитися, як густий сніг на зліпок сніжки, а не текти з ложки. Якщо після холодильника вона все ще рідка — це зазвичай означає, що вершків чи молока було з запасом, і тут допоможе ще трохи стружки, щоб витягнути зайву вологу.
Шоколад для глазурі — слово «хорошої якості» в рецепті не випадкове. Йдеться не про бренд, а про вміст какао-масла: чим його більше, тим тонше й рівніше шоколад ляже на холодну поверхню і тим менше шансів, що він потріскається, коли ви відкусите морозиво. Дешевий шоколад з рослинними жирами замінниками теж розтопиться, але застигне товстим шаром, що кришиться окремо від морозива.
Розтоплюйте шоколад обережно — на водяній бані або короткими імпульсами, якщо у мікрохвильовій: перегрітий шоколад розшаровується, стає зернистим, і тоді вже ніяке занурення його не врятує. Орієнтир тут — шоколад має стати текучим, але ще теплим на дотик, не гарячим, інакше він почне топити морозиво зсередини прямо в момент обмакування.
Паличок для морозива вдома зазвичай немає, і це не привід відкладати рецепт — підійдуть дерев'яні шпажки для шашлику, тільки коротші, або навіть чайні ложечки, якщо ви готові їсти морозиво відразу, не замороживши про запас.
Ще від Lucas Moreau