Фото від ШІХліб у чавунній каструлі
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
Кроки
Розчиніть дріжджі в мисці з водою.
Додайте мед, сіль і обидва види борошна, добре перемішайте. Додайте пшеничне борошно і ще раз перемішайте.
Накрийте миску і дайте тісту підійти на 10-12 годин на кухонному столі.
600 хвВикладіть тісто на посипаний борошном стіл і обережно складіть його 5-8 разів. Рясно посипте тісто борошном, покладіть у посипану борошном миску або кошик для розстоювання і дайте підійти 2 години.
120 хвКоли тісто підходило 1,5 години, поставте чавунну каструлю з кришкою об’ємом близько 4,2 літра в холодну духовку. Увімкніть духовку на 250 градусів (конвекція або звичайний режим) і дістаньте каструлю, коли температура досягне 250 градусів.
90 хвЗніміть кришку з каструлі й відразу вилийте туди тісто. Накрийте кришкою і поставте каструлю назад у духовку.
Випікайте хліб 30 хвилин при 250 градусах, потім зніміть кришку і випікайте ще 15 хвилин при 230 градусах з конвекцією.
15 хвДістаньте каструлю з духовки і виваліть хліб на решітку.
Користуйтеся кухонними рукавицями, адже каструля і кришка дуже гарячі!
Це хліб, який випікається не в духовці, а по суті в своїй власній маленькій печі — чавунній каструлі з кришкою. І саме в цьому вся хитрість: вдома у вас немає цегляного поду, немає пари, яку пускають професійні печі, а чавун із кришкою цю пару створює сам, із вологи самого тіста. Тому мова не про «ще один рецепт хліба», а про спосіб обдурити звичайну квартирну духовку.
Вийде чи ні — вирішується на двох етапах, і обидва — про терпіння, а не про вправність рук. Перший: тісто має вистоятися довго і повільно, без поспіху, тоді клейковина сама вибудує структуру, а
дріжджі встигнуть наїстися крохмалю й дати смак, а не тільки газ. Другий: духовка з каструлею всередині мають вийти на температуру ще до того, як тісто туди потрапить — інакше пара, яка мала запечатати скоринку, просто піде в холодний чавун замість того, щоб працювати.
Рук тут майже не треба. Треба просто не поспішати і не лякатися, що тісто липке й негарне — таким воно і повинно бути.
Дріжджі розчиняють у
воді кімнатної температури — не в гарячій. Дехто каже: «чим гарячіша вода, тим швидше піднімуться». Ні, бо гарячою водою дріжджі просто вбивають, а не прискорюють — живий організм так не підганяють, він або працює в своєму діапазоні, або гине.
Мед тут не для солодкості. Це їжа для дріжджів на старті, поки вони ще не дісталися до крохмалю в
борошні — трохи цукру під рукою, і бродіння рушає рівніше, без провалів.
Два види борошна — цільнозернове й біле — це компроміс між смаком і структурою. Цільнозернове дає горіховий присмак і трохи грубшу текстуру, але саме по собі воно важке для клейковини: висівки її ріжуть, як дрібні леза. Біле борошно тягне на себе основну роботу з каркасом, тому його й більше. Якщо цільнозернового немає взагалі — замінюйте просто білим, хліб стане нейтральнішим на смак, але не впаде.
Сіль і сама вода — не просто смак і розчинник. Сіль стримує бродіння, не дає дріжджам розігнатися занадто рано й видихнутися до випічки. Тому її кладуть одразу з борошном, а не наприкінці.
Довге вистоювання (ті довгі десять годин) — не забаганка, а економія вашого часу і сили: замість того, щоб місити тісто руками, щоб розвинути клейковину, ви просто чекаєте, і вода з часом роблять це за вас. Складання тіста 5-8 разів перед другим підйомом — це не заміна замісу, а спосіб зібрати гази в бульбашки й дати тісту форму, не вигнавши з нього все повітря.
Каструля має бути саме з кришкою і здатна витримати 250 градусів без пластикових частин на ручках — дивіться на це чесно, а не на марку. Якщо кришки немає — накрийте фольгою в кілька шарів, щільно, аби пара не виходила перші хвилин двадцять, це найкраще, що можна зробити плиткою тарілкою тут не обійдешся, потрібна герметичність.
Коли кришку знімають і температуру трохи знижують з конвекцією — це вже не про пару, а про колір: скоринка мусить піти з блідо-золотого в насичений рудий, і орієнтуватись варто на колір і на глухий звук при постукуванні по споду, а не на годинник — п'ятнадцять хвилин це лише нижня межа.
Ще від Marta Kowalczyk
·