Фото від ШІГрильовані банани з темним ромом
Інгредієнти
- 4 од. Банан стиглий
- 50 г Чорний шоколад розтоплений
- 80 мл Ром
- 8 од. Маршмелоу великих
- 0.4 л ванільне морозиво
- 0,5 упаковка Полуниця
Кроки
Покладіть цілі банани зі шкіркою на гриль і смажте на середньому вогні, поки шкірка не стане повністю темно-коричневою.
10 хвТим часом розтопіть шоколад на водяній бані й дайте йому трохи охолонути.
5 хвЗніміть банани з гриля, зробіть поздовжній надріз, розкрийте й влийте всередину темний ром – лише для дорослих!
2 хвПодавайте на тарілках, полийте темним шоколадом, додайте смажені маршмелоу, кульку ванільного морозива та полуницю.
3 хв
Грильований 
банан — це страва, яка робиться не на плиті, а на терпінні: шкірка має сама сказати вам, коли середина готова, і поки вона цього не скаже, нічого не вийде.
Банан смажать цілим, у шкірці, саме тому, що шкірка — це природна каструля. Вона не дає м'якоті розвалитись у вугілля і одночасно не дає парі вийти дарма: усе, що випаровується з м'якоті, конденсується під шкіркою і допікає банан зсередини, як у маленькій пароварці. Тому орієнтир один: шкірка з жовтої чи зеленої повинна пройти всю жовту гаму і стати рівномірно темно-коричневою, майже чорною. Поки є світлі плями — там усередині ще сирий крохмаль, і м'якоть буде борошниста, а не кремова. Десять хвилин — це нижня межа для середнього вогню домашньої плити, не присуд.
Дехто вважає, що банан для гриля треба брати твердий, недостиглий — мовляв, не розвалиться. Ні, вийде навпаки: у недостиглому бананові крохмаль ще не перейшов у цукор, і скільки його не гріти, солодкої карамельної нотки всередині не буде, буде просто гаряча несолодка кашка. Стиглість тут — не примха, а хімія: чим темніші цятки на шкірці до того, як ви поклали банан на вогонь, тим смачніше буде результат.
Ром заливають не для градусу, а для контрасту температур і для того, щоб алкоголь встиг частково википіти на гарячій м'якоті, залишивши аромат без різкого спиртового удару. Якщо чекати, поки банан охолоне, цього ефекту не буде — тому заливають одразу, по гарячому.
Шоколад топлять на водяній бані, і тут головне — не температура сама по собі, а те, що вода між каструлею і шоколадом не дає прямого контакту з вогнем. Пряме тепло конфорки — це завжди локальні 200+ градусів у місці контакту, і шоколад там миттєво підгорає й зернится, втрачаючи блиск і текучість. Вода ж фізично не може нагрітися вище точки кипіння, тож шоколад гріється м'яко, рівномірно, і лишається текучим. У квартирі замість спеціальної миски для бані підійде звичайна металева миска, поставлена на каструлю з водою так, щоб дно миски не торкалося води — принцип той самий.
Банани беріть стиглі, з темними цятками на шкірці — це ознака того, що крохмаль уже перейшов у цукор і гриль дасть карамель, а не прісну кашу. Твердий зелений банан тут не замінник: йому бракує саме того цукру, який на вогні карамелізується.
Ром — темний, бо в темному є нотки деревини й ванілі з бочки, які й дають той запах, заради якого це все затівається. Світлий ром тут не спрацює так само: він чистіший, різкіший на спирт і без тієї карамельної глибини. Якщо рому взагалі немає — критерій заміни простий: будь-який темний витриманий алкоголь з деревними нотками, коньяк підійде майже так само добре.
Маршмелоу кладуть не просто заради солодкості, а заради контрасту текстур: усередині банан м'який і гарячий, шоколад густий, а обпалений зверху маршмелоу дає хрумку скоринку й легку гіркуватість обгорілого цукру — без цього легкого підпалу він просто солодка вата, нічого не вирішує.
Ванільне морозиво тут працює як холодильник для язика: воно тане від контакту з гарячим бананом і рівномірно остуджує кожну ложку, щоб ви не обпікалися і встигали відчути смак, а не просто жар. 
Полуниця ж дає кислу ноту, яка розрізає суцільну солодкість шоколаду, рому й маршмелоу — без неї десерт був би одноманітно солодким, без того перепаду, що тримає інтерес до кінця тарілки.
Ще від Sofia Lindqvist
·