Фото від ШІСмузі з ківі та бананом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
Кроки
Очищаємо ківі від шкірки, нарізаємо скибочками, а потім дрібнішими шматочками.
Очищаємо банан, нарізаємо кружальцями та перекладаємо разом із ківі в чашу блендера.
Збиваємо фрукти до однорідного кремового пюре.
Додаємо молоко і збиваємо ще кілька секунд до однорідності.
Розливаємо смузі по склянках, прикрашаємо скибочками ківі та подаємо.
Смузі — не страва, а питання балансу: якщо фрукти перебили в пюре до 
молока, а не разом з ним, текстура вийде оксамитовою, а не водянистою з грудочками. Весь механізм тут — у порядку завантаження блендера, і рецепт це вже каже правильно.
Ківі дає кислинку і трохи терпкості, 
банан — цукор і густину, молоко — те, що розводить це до пиття, а не до їдіння ложкою. На двох склянок — три ківі й один банан, це небагато, і якщо бананів під рукою немає спілих — береться той, що вже трохи в цятках, саме такий солодший і м'якший, легше береться блендером.
Дехто каже — молоко треба лити першим, бо так роблять у кавʼярнях. Ні, бо тоді ножі блендера крутяться в рідині й просто розбризкують її навколо твердих шматків фруктів замість того, щоб їх різати. Спочатку густе й тверде, воно дає опір лезам, і тільки потім — рідина, яка вже доводить пюре до пиття.
Вийде чи ні — залежить від одного: чи встигли ківі й банан стати однорідним пюре до того, як влили молоко. Якщо збити все разом з першого разу — отримаєте піну з шматочками, а не крем.
Ківі беріть такий, що трохи піддається під пальцем — твердий, як камінь, ще не встиг віддати солодкість, кислота в ньому домінує і смузі вийде гострим. Шкірку знімайте ножем чи ложкою, байдуже чим, головне — дрібно нарізати перед блендером, бо цілі шматки крутяться по чаші, а не ріжуться, і тоді доведеться довше чекати однорідності, ніж варто.
Банан — не просто для солодкості, він ще й густина. Без нього смузі було б рідким соком, а з ним — кремом, який тримається на ложці. Якщо банана немає зовсім, можна спробувати замінити на густий йогурт чи половину авокадо — вони теж дають тіло напою, хоч смак, звісно, вийде інший, не вдавайте, що це те саме.
Молоко — звичайне, яке є вдома. Якщо вдома лежить рослинне — вівсяне, мигдальне — воно теж підійде, критерій один: рідина без вираженого власного смаку, яка просто розводить пюре, не сперечаючись із фруктами за увагу. Кисломолочне, типу кефіру, теж працює, тільки тоді смузі стане кислішим, і це варто врахувати, якщо ківі ви взяли вже достиглий.
Блендер — звичайний, занурювальний чи чашковий, різниці тут немає, бо текстура, яку шукаємо, не вимагає потужності промислового. Кілька секунд після додавання молока — це не магічна цифра, а орієнтир: дивіться на поверхню, вона має стати гладкою, без бульбашок повітря чи шматочків волокна з банана.
Прикраса скибочкою ківі зверху — не естетика заради естетики, а сигнал: свіже, щойно зроблене, ще не встигло розшаруватися. Смузі з фруктів швидко сідає — через хвилин десять-п'ятнадцять густа частина опускається, а рідка спливає нагору, тож пити його краще одразу, а не тримати в холодильнику до вечора.
Ще від Inès Lambert
·