Полуничний сиропФото від ШІ

Полуничний сироп

Порцій: 1 Підготовка 5 хв Приготування 20 хв Основи
Веганське
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Полуничний сироп — інгредієнти: Полуниця, ванільний порошок, Вода, Цукор

Кроки

  1. Покладіть полуницю, ваніль, цукор і воду в каструлю та доведіть до кипіння.

  2. Залиште томитися на 10 хвилин.

    10 хв
  3. Перелийте через сито, щоб відділити полуничну м'якоть від сиропу.

    2 хв
  4. Поверніть сік назад у каструлю та варіть ще 10 хвилин, доки він трохи не загусне.

    10 хв

Полуничний сироп — це, по суті, концентрована полуниця: ви забираєте воду, яка розбавляла смак, і лишаєте цукор та кислоту тримати форму. Вийде він чи ні — питання не до вашої вправності, а до терпіння: спробуєте зняти з вогню раніше, бо "начебто вже рідкий", отримаєте полуничну воду, яка скисне за три дні.

Цукор тут не для солодкості — він консервант. У такій концентрації бактеріям і цвілі просто нема за що зачепитися, сироп стоїть у холодильнику тижнями, а не днями. Тому не зменшуйте цукор "для здоров'я" — зменшите термін зберігання, і то суттєво.

Дехто каже — сироп можна зварити швидко, на сильному вогні, щоб не чекати. Ні, бо на сильному вогні цукор карамелізується раніше, ніж випарується зайва вода, і ви отримаєте не полуничний сироп, а присмак паленого цукру з полуничним відтінком.

Полуниця — свіжа чи морожена, байдуже, і це не формальність. Морожена під час розморожування сама пускає сік, тобто частину роботи за вас уже зробив мороз, руйнуючи клітинні стінки льодом. Свіжа тримається щільніше, тому томиться трохи довше, поки тепло не зробить те саме. Головне — ягода має бути стиглою, недостигла дасть кислоту без аромату, і сироп вийде різкий, без того самого полуничного духу.

Ваніль — не головний герой, а підсилювач: вона не додає свого смаку, а витягує полуничний, робить його глибшим. Стручок краще за екстракт, бо в ньому є насінини й масла, яких у рідкому екстракті вже нема, лише спиртовий відбиток аромату. Якщо немає ні того, ні іншого — пропустіть, сироп усе одно буде полуничним, просто трохи площе.

Вода на початку потрібна, щоб цукор розчинився рівномірно, а не підгорів по дну сухим шаром. Без води кристали цукру лежали б просто на дні каструлі й карамелізувалися раніше, ніж ягода встигла б віддати сік.

Сито на третьому кроці — не забаганка охайності. М'якоть, залишена в сиропі, при подальшому уварюванні пригорить першою — вона густіша за рідину і осідає на дно. Відділивши її, ви варите чисту рідину, яка густіє рівномірно й не горить.

Готовність бачте, а не рахуйте: сироп трохи обважнів, стікає з ложки не струменем, а повільними краплями. Він ще загусне, коли охолоне, — гаряча рідина завжди здається рідшою, ніж буде за годину в холодильнику. Якщо здається, що вже достатньо густо на плиті, — зніміть на хвилину раніше, інакше охолоджений сироп перетвориться на тягучу карамель, яку нічим не поллєш.

Каструля для цього — звичайна, широка, з тонким дном не беріть: на тонкому цукор горить нерівномірно, плямами. Товстодонна каструля тримає тепло рівніше, і вам не треба стояти над нею й мішати щохвилини.

Ще від Daniel Okoye

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu