Морозиво «Тірамісу» без морозивниці та без яєцьФото від ШІ

Морозиво «Тірамісу» без морозивниці та без яєць

Порцій: 8 Підготовка 40 хв Приготування 20 хв Десерти
ВегетаріанськеМістить: глютен, молоко
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Морозиво «Тірамісу» без морозивниці та без яєць — інгредієнти: Вершки, Маскарпоне, Кава, печиво савоярді, Какао-порошок

Кроки

  1. Змішуємо молоко з цукровою пудрою в каструльці і розтоплюємо на слабкому вогні, постійно помішуючи.

  2. Додаємо вершкове масло і варимо суміш близько 20 хвилин, помішуючи вінчиком, доки молоко набуде кремового відтінку.

    20 хв
  3. Переливаємо суміш в окрему ємність і повністю охолоджуємо.

  4. Збиваємо маскарпоне міксером, поступово вливаючи охолоджену каву.

  5. Додаємо охолоджене згущене молоко і ретельно перемішуємо до однорідності.

  6. Руками розламуємо печиво савоярді і вводимо його в суміш, перемішуючи лопаткою.

  7. Збиваємо вершки міксером до густої піни, а потім обережно вводимо їх у кремову суміш знизу вгору.

  8. Перекладаємо крем у форму, закриваємо плівкою або кришкою і ставимо в морозильну камеру на 6-8 годин.

    480 хв
  9. Розкладаємо морозиво по креманках і присипаємо какао-порошком.

Морозиво без морозивниці — це завжди обман когось одного: або текстури, або техніки. Тут обманюємо техніку, а текстуру рятує жир. У звичайному морозиві вода під час заморозки збирається у великі кристали льоду, і виходить той колючий «ледяний» смак, що асоціюється з домашнім морозивом поганого ґатунку. Тут води майже немає — є вершки, масло, маскарпоне. Жир заморожується не кристалами, а дрібно, і язик це читає як м'якість, а не як лід.

Друге питання — чи взагалі вийде «тірамісу», якщо немає яєць і немає морозивниці, яка женить повітря в масу під час заморозки. Відповідь: вийде, бо повітря ви вже нагнали заздалегідь — збитими вершками. Морозивниця просто не дає повітрю вийти, поки маса твердне. А якщо маса вже густа, як щільний крем, повітря нікуди і не дінеться само.

Дефект, якого тут бояться — це не "не замерзне", а "замерзне в камінь". Ось де вирішує цукрова пудра і масло: цукор знижує температуру замерзання, жир не дає масі стати суцільним льодом. Тому 6-8 годин — це нижня межа, а не розклад. Перевіряти морозиво на готовність виделкою в середині ночі безглуздо: краще дивіться, яке воно на вигляд, коли дістаєте — блищить рівно, не крижаним панцирем зверху.

Молоко з цукром і маслом, яке ви вариєте 20 хвилин — це, по суті, домашнє згущене молоко, тільки без випарювання до густини банкового. Тут головне — не колір "кремовий", а момент, коли маса трохи загусне і стане текти повільніше, ніж молоко. Якщо варити на сильному вогні, цукор піде коричневим, і замість ванільного тону отримаєте карамельний — не катастрофа, але вже інша страва. На слабкому вогні і з постійним помішуванням ви просто не даєте цукру пригоріти до дна, де температура завжди вища, ніж у масі.

Маскарпоне — не замінюйте його вершковим сиром "для бутербродів", бо там інша вологість і інший жир, крем попливе. Якщо маскарпоне немає зовсім — беріть жирний домашній сир, протертий через сито, збитий з невеликою кількістю вершків, щоб досягти схожої густини. Буде не те саме, але принцип той самий: жирна база, яка тримає форму без яєць і желатину.

Кава — тут не для аромату "ніби тірамісу", а для кислотності й гіркоти, які компенсують солодкість цукрової пудри і згущеного молока. Охолоджувати її обов'язково: гаряча кава частково розплавить маскарпоне, і збити однорідний крем вже не вийде, піде грудками.

Савоярді розламуйте руками, а не різаками: нерівні шматки печива дають нерівномірну текстуру в морозиві, де десь хрумкіше, десь м'якше — це і є "тірамісу", а не рівномірна маса. Якщо савоярді немає — підійде будь-яке сухе бісквітне печиво без крему і без глазурі, аби не розмокало миттєво і не перетворилось на кашу.

Вершки збивайте до густої піни, але не до масла — перебиті вершки почнуть розшаровуватись, і коли вводитимете їх у крем, повітря вийде, а не залишиться. Вводити рухом знизу вгору — це не ритуал, а механіка: так ви зберігаєте бульбашки повітря, які вже є в піні, замість того щоб їх видавити ложкою зверху.

Какао-порошок наприкінці — не для краси, а тому що гіркота какао на поверхні контрастує з солодкою масою всередині, і перша ложка не здається приторною. Терпіння тут — складник смаку в буквальному сенсі: якщо дістати морозиво раніше за 6 годин, воно буде м'якою, нехай смачною, але пінкою, а не морозивом.

Ще від Inès Lambert

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu