fridge.menu Головна
Баварський крем з кокосомФото від ШІ

Баварський крем з кокосом

Рецепт від Tomás Ferreira

Порцій: 6 Підготовка 30 хв Десерти
Містить: глютен, молоко
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Баварський крем з кокосом — інгредієнти: Вершки, цукрова пудра, кокосове борошно, Желатин, Кокосове молоко

Кроки

  1. Збиваємо вершки електричним міксером разом із цукровою пудрою, поки не утториться густа стійка маса.

  2. Поступово додаємо кокосове борошно і обережно вимішуємо.

  3. Ставимо вершки з кокосовим борошном у холодильник.

  4. Замочуємо желатин у холодній воді.

  5. Підігріваємо кокосове молоко.

  6. Віджимаємо желатин і перекладаємо його в кокосове молоко, щоб він розчинився.

  7. Даємо охолонути, а потім виливаємо кокосове молоко у вершки.

  8. Перемішуємо, щоб інгредієнти з'єдналися.

  9. Вистеляємо форму харчовою плівкою і виливаємо підготовлену масу.

  10. Ставимо в холодильник щонайменше на 3 години.

    180 хв

  11. Виймаємо десерт з форми і перекладаємо на десертну тарілку.

  12. Присипаємо зверху трохи кокосового борошна.

Баварський крем — це не желе і не крем-брюле, а щось середнє: ніжна маса, яка тримає форму, коли її перевертаєш на тарілку, але в роті тане миттєво. Секрет не в желатині самому по собі, а в тому, щоб желатин розчинився рівномірно і не схопився грудками раніше часу — тоді десерт вийде гладким, а не з прожилками гуми.

Головна розвилка рецепта — температура, при якій желатин зустрічається зі збитими вершками. Якщо кокосове молоко з розчиненим желатином буде гарячим, воно просто розтопить збиті вершки назад у рідину — вся робота міксера піде нанівець. Якщо охолоне занадто — желатин почне застигати ще в чашці, і ви отримаєте не крем, а крупинки желе в вершках. Орієнтир простий: молоко має бути трохи теплішим за кімнатну температуру, щоб палець, занурений туди, не відчував ні холоду, ні жару.

Дехто каже — желатин можна відразу кидати в гаряче молоко й не морочитися з замочуванням. Ні, бо суха желатинова пластинка чи порошок у гарячій рідині утворює на поверхні плівку, яка не дає воді проникнути всередину гранул — і частина желатину так і залишиться нерозчиненою грудочками. Замочування в холодній воді — це не забобон, а спосіб дати желатину набрати воду рівномірно, перш ніж він зустрінеться з теплом.

Три години в холодильнику — це не ритуал, а нижня межа: желатин у такому об'ємі крему потребує часу, щоб його білкові нитки встигли зв'язати всю масу в сітку. Перевіряйте не за годинником, а легким натисканням пальця по краю форми — якщо поверхня пружить і не прогинається, можна виймати.

Вершки беріть жирні, не менше 33% — це не питання смаку, а питання фізики. Жир у вершках утримує повітряні бульбашки під час збивання, саме завдяки йому маса стає густою і стійкою. Вершки на 10-15% жирності просто не зб'ються в піну, хоч скільки міксером мучте — молочний білок там не здатен тримати таку структуру сам.

Цукрову пудру додають саме пудру, а не цукровий пісок, і причина не в забаганці кондитерів. Кристали цукру-піску не встигають розчинитися в холодних вершках за ті хвилини, поки міксер робить свою справу, і на зубах потім відчуваються піщинки. Пудра розчиняється майже миттєво, бо вона вже дрібна, як пил.

Кокосове борошно тут — це не мука в звичному розумінні, а висушена й перемелена кокосова м'якоть, з якої віджали олію. Воно додає текстуру і смак, але не загущує рідину так, як пшеничне борошно з клейковиною, — тож не бійтеся, що крем "затягне" у щось важке. Якщо кокосового борошна немає, можна взяти кокосову стружку, перемелену дрібніше в кавомолці, — працює той самий принцип: суха кокосова м'якоть, яка вбирає зайву рідину і тримає форму.

Желатин — тут головний інженер конструкції. Візьміть звичайний харчовий желатин, порошковий чи листовий, не принципово; головне — замочити в холодній воді за інструкцією на пачці, зазвичай вистачає хвилин на набрякання, поки желатин перетвориться на м'який гель і перестане бути сухими крупинками.

Кокосове молоко — не кокосові вершки з банки, які густі й жирні, а саме молоко, рідше, яке легко підігріти й розмішати з желатином без грудок. Якщо під рукою тільки кокосові вершки, розведіть трохи водою до консистенції звичайного молока — інакше желатин розчиниться нерівномірно в надто густій основі.

Форму вистеляють плівкою не заради естетики на фото, а щоб потім десерт вийняв легко, цілим, без боротьби з краями форми. Якщо плівки немає — тонко змастіть форму нейтральною олією, вона теж дає ту тонку плівку, яка відділяє крем від стінок.

Ще від Tomás Ferreira

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu