Фото від ШІПідлива зі сковороди (коричнева підлива)
Інгредієнти
- 3 ст. л. Крихти та жир від смаженого м'яса від фрикадельок, биточків або іншого м'яса
- 100 мл Бульйон
- 200 мл картопляна вода
- 100 мл вершки для збивання можна не додавати
- 1 ч. л. Вустерський соус
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- 2 ст. л. Загусник для соусу
- 1 ч. л. харчовий карамельний барвник кулер
Кроки
На сковороді, де смажили м'ясо, залиште жир і крихти, потім на середньому вогні додайте овочевий бульйон і картопляний відвар
1 хвДерев'яною лопаткою зішкребіть крихти й перемішайте протягом 1-2 хвилин, щоб вони розчинились у рідині
2 хвПриправте підливу вершками, соусом Ворчестер, сіллю й перцем за смаком до однорідності
1 хвЗагустіть загусником для соусу, помішуючи постійно, поки підлива не стане бархатистою консистенцією, і підфарбуйте барвником
1 хвПроваріть підливу
2 хв
Підлива зі сковороди — це не окрема страва, а те, що ви робите з рештками після смаженого м'яса, поки сковорода ще гаряча й на ній лишились підгорілі крихти та жир. Саме ці крихти — вся суть. Вони не сміття, які треба змити, а концентрат смаку, який інакше просто виллється в раковину разом з жиром.
Вийде чи ні — залежить від одного: чи встигнете ви залити сковороду рідиною, поки вона гаряча, і чи встигнете зішкребти ці крихти, поки вони не пригоріли намертво. Холодна сковорода крихт не віддасть, перегріта — спалить. Вікно невелике, але його легко впіймати, якщо не відволікатись.
Міф, який тут заважає: дехто каже, що підлива — це просто борошняний
соус, і крихти можна й не збирати, аби
загусник був. Ні. Без крихт це буде просто загусла вода з
перцем. Смак дає саме те, що пригоріло на дні, а загусник лише тримає форму.
Жир і крихти від м'яса — головний інгредієнт, і міряти його ложками трохи смішно: скільки лишилось на сковороді, стільки й беріть. Якщо сковорода після фрикадельок суха — трагедії нема, просто підлива вийде пустішою, бо в крихтах весь карамелізований білок, який дає коричневий колір і горіхову гіркуватість без жодного грама горілого.
Овочевий бульйон і картопляний відвар тут не випадково удвох. Бульйон несе
сіль і глибину, а відвар — крохмаль, який уже почав розчинятись у воді, поки варилась картопля. Цей крохмаль працює як перший, м'який шар загущення, ще до того, як ви додасте основний
загусник. Немає картопляного відвару — беріть звичайну воду, просто готовий загусник доведеться класти трохи щедріше.
Вершки — пункт необов'язковий, і це чесно написано в рецепті, а не моя примха. Вони згладжують різкість бульйону й додають жирності, якої бракує пісному м'ясу з фрикадельок. Без вершків підлива буде простішою, прямолінійнішою — не гіршою, просто іншою. Якщо вершків нема, а жирності хочеться — трохи масла туди ж, у ту саму хвилину.
Соус Ворчестер — це не для кислинки, це для глибини, якої бракує звичайній солі. Його роль — зробити так, щоб підлива не смакувала просто солоною водою з м'ясним жиром, а мала той складний "м'ясний" присмак, який інакше тижнями вибудовують бульйоном з кісток. Тут він заміняє час.
Загусник для соусу додавайте в кінці й тільки помішуючи — не тому, що так заведено, а тому, що крохмаль чи борошно, кинуті в гарячу рідину без руху, зразу беруться грудками, і розбити їх потім складніше, ніж не допустити. Орієнтир готовності — не час на таймері, а бархатиста консистенція: підлива має облягати лопатку тонким шаром, а не стікати водою й не стояти киселем.
Барвник — суто естетика, кулер для кольору. Без нього смак не зміниться ні на йоту, зміниться тільки те, як підлива виглядає на тарілці. Якщо вам байдуже до кольору — пропускайте без жалю.
Ще від Hana Novak
·