Фото від ШІКлафуті з вишнями
Інгредієнти
Кроки
Виберіть кісточки з вишень за допомогою соломинки, встромивши її у вишню так, щоб кісточка випала з іншого боку.
Розріжте стручок ванілі вздовж і обережно вискребіть зерна ножем.
Змішайте ванільні зерна з цукром і збийте разом із яйцями та жовтками до пишності.
Додайте вершки, молоко й сіль, збийте, потім просійте борошно і добре вимішайте тісто.
Вилийте половину тіста у змащену форму розміром 18 × 28 см і випікайте 10 хвилин у розігрітій до 175 градусів духовці з конвекцією.
Дістаньте форму з духовки, викладіть вишні на тісто і залийте рештою тіста.
Випікайте пиріг у духовці ще 30–35 хвилин, доки він не стане золотисто-коричневим.
Дайте пирогу трохи охолонути, посипте цукровою пудрою і подавайте теплим із ванільним морозивом.
Клафуті — це не пиріг і не запіканка, а щось середнє, і саме тому з ним плутаються. Тісто рідке, майже як на млинці, тільки з 
вершками й більшою кількістю яєць — воно має схопитися навколо вишень, а не підняти їх, як бісквіт. Якщо чекаєте пухкості — розчаруєтесь, тут інша задача.
Вирішує все піч і терпіння з кісточками. 
Вишні лишають з кісточками не з примхи — під час випікання кісточка віддає трохи гіркуватого мигдального аромату, і французи це знають здавна, хоча для квартирної кухні соломинка — цілком робочий компроміс, аби не возитися з цим за столом гостей.
Готовність визначаєте не за таймером, а оком: верх має взятися рудою, а не блідою кіркою, і в центрі вже не повинно хлюпати, як у сирому тісті, — злегка пружинить. Дві температурні фази в рецепті — не забаганка, а розрахунок: спочатку тісто-основа трохи «запечатується» само, тоді вишні не потонуть і не розмокнуть низ.
Яйця тут подвійну роль грають — цілі дають структуру, жовтки, яких додатково два, дають тому самому тісту оксамитовість і колір. Якщо жовтків окремо нема під рукою — беріть просто ще одне ціле яйце, стане трохи менш шовковисто, але не критично.
Вершки й 
молоко разом — це баланс жирності проти рідкості. Самі вершки зроблять тісто важким, саме молоко — водянистим і без смаку. Якщо вершків немає, беріть жирне молоко і трохи більше масла в форму для змащення — не ідентично, але працює.
Борошно тут мало і головна його справа — зв'язати рідину, а не підняти тісто. Просіюєте не для краси, а щоб не було грудочок, які потім відчуваються на зубах у готовому десерті — дефект, якого легко уникнути однією хвилиною роботи.
Ваніль у зернах — це коли є стручок, аромат чистіший і без спиртового присмаку. Немає стручка — ванільний екстракт підійде, кладіть на крапельку менше, бо концентрація інша. Головне — не плутати екстракт із ессенцією, та дає хімічний присмак, який проб'ється навіть крізь вишні.
Цукор розділений не випадково: частина йде в тісто для смаку, частина — зверху вже на готовий пиріг, для тонкої карамельної скоринки й краси. Можна обійтися і без посипання, якщо не принципово, — на смак тіста це майже не вплине.
Форма 18×28 — орієнтир, не закон. Головне, щоб шар тіста з вишнями вийшов не товщим пальця, інакше середина не встигне взятися, поки верх уже підгорить. У звичайній духовці без конвекції просто додайте хвилин на кожному етапі й дивіться на колір, а не на годинник.
Ще від Ostap Melnyk
·