Фото від ШІКокосово-шоколадні батончики
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 100 г Згущене молоко
- 80 г кокосове борошно
- 200 г Чорний шоколад темперований
Кроки
Змішайте кокосове борошно зі згущеним молоком.
Сформуйте невеликі кокосові батончики або круглі кульки.
Кокосова маса трохи липка, але батончики мають бути щільними та зручними для формування.
За потреби додайте ще згущеного молока або кокосового борошна, доки консистенція не стане ідеальною.
Дайте кокосовим батончикам відпочити в холодильнику 2 години.
Покрийте темперованим чорним шоколадом.
Домашній «Баунті» — це перевірка того, чи вмієте ви тримати пропорцію вологи. Вся страва тримається на одному: кокосова стружка має увібрати згущене 
молоко рівно настільки, щоб маса ліпилася, як пластилін, а не розповзалася по руках. Більше нічого складного тут нема — ні вогню, ні тіста, ні випічки.
Дехто каже — чим більше згущеного молока, тим смачніша начинка. Ні, бо надлишок молока не додає смаку, він додає вологи, яка потім робить батончик рідким усередині і руйнує шоколадну шкоринку, щойно ви відкусите. Смак дає кокос, молоко — лише клей, і клею треба рівно стільки, скільки тримає форму.
Вийде страва чи ні — видно ще до холодильника. Якщо з кульки, яку ви скотали, не витікає крапля і вона не тріскає, а просто тримає форму — все, дизайн вдався, далі лише техніка.
Кокосова стружка буває різної вологості — одна пачка вбере молоко миттєво, інша лишиться сипкою. Орієнтир не вага, а дотик: беріть жменю маси, стисніть у кулак — якщо після розтискання вона тримає відбиток пальців і не розсипається, досить. Якщо кришиться — додайте ще трохи молока, по чайній ложці, не більше, бо повернути назад зайву вологу вже не можна.
Згущене молоко тут не для солодкості, а для в'язкості. Якщо його немає під рукою — підійде будь-яка густа солодка маса з жиром і цукром, яка застигає на холоді: наприклад, варена згущенка або щільний сироп з цукром і невеликою кількістю вершкового масла, уварений до тягучості. Головне — щоб застигало в холодильнику, а не лишалося рідким.
Холодильник у рецепті — не формальність, а фізика. За дві години масло та цукор у начинці твердіють, кулька перестає бути м'якою і тримає удар гарячого 
шоколаду. Пропустите цей крок — шоколад почне топити поверхню кульки, вона попливе, і замість рівного покриття отримаєте патьоки. Терпіння тут і є складник — без нього форма не тримається.
Темперований шоколад — це той, що вже пройшов через нагрівання й охолодження до потрібної кристалічної структури, тому застигає швидко, блищить і не тане в руках за кімнатної температури. Якщо температурувати ніколи не доводилось — не біда, візьміть будь-який шоколад із високим вмістом какао-масла і розтопіть на водяній бані, обережно, без крапель води в мисці: вода — головний ворог шоколаду, від неї маса згортається грудками й більше не розгладжується.
Застигання при кімнатній температурі — ознака, що темперування вдалося: шоколад твердне сам, без холодильника, протягом тих же хвилин, що вказані в рецепті. Якщо шоколад лишається м'яким і мажеться навіть через годину — значить, температура була не та, і краще просто прибрати батончики в холодильник, нічого страшного в цьому немає, просто покриття буде матовим, а не глянцевим.
П'ять порцій тут — умовність, бо розмір кульки в 3–4 см ви задаєте самі руками, без терезів і форм. Робіть менші — вийде більше штук, робіть більші — менше, смак від цього не зміниться, зміниться тільки те, скільки разів ви встигнете вмочити пальці в шоколад.
Ще від Priya Raman
·