Фритата з кабачками, проста й смачна

Яйця — основа і єдиний «клей» страви. Чотири яйця на 300 г кабачків — пропорція, де яйце головне, а овоч — компаньйон, а не навпаки. Збивайте енергійно не заради краси, а щоб білок і жовток перемішались рівномірно: інакше місцями вийде щільніше, місцями — суше.

Кабачки нарізають тонкими кружечками не з естетики. Тонкий шматок швидше віддає воду на пательні і встигає трохи підсмажитись, а не просто зваритись у власному соку. Товстий кружечок залишиться вологим усередині навіть коли зовні вже золотий — і ця волога потім піде прямо в яйце.

Антипригарна пательня тут не розкіш, а необхідність: кабачок липне до металу через той-таки сік, що виділяється при нагріванні, і без покриття ви просто втратите половину страви на дні. Якщо такої пательні немає — беріть звичайну, але олії трохи більше, і не поспішайте перевертати, дайте шару відлипнути самому.

Олія — будь-яка без вираженого власного запаху чи смаку. Оливкова тут традиційна, бо фритата італійська, але ролі «аромату страви» вона не грає: головний смак дають яйце і кабачок, олія лише провідник тепла. Рафінована соняшникова впорається так само чесно.

Сіль додають двічі — до кабачків і в яйця — і це не помилка в рецепті, а правильний порядок: кабачки солять одразу, щоб сіль допомогла витягнути з них воду швидше (так само, як при засолюванні огірків), а яйця солять перед збиванням, щоб сіль розчинилась рівномірно, а не осіла грудочками на дні пательні.

Перевертання кришкою — найстрашніший момент для новачка, і тут немає хитрості, окрім впевненості. Дайте яйцю знизу повністю загуснути — воно має тримати форму, не розтікатись, — тоді кришка стане їй опорою, а не ситом. Якщо боїтесь — можна й не перевертати, а довести верх під кришкою на повільному вогні, просто трохи довше. Фритата не обов'язково має бути ідеально круглою з двох боків, вона має бути готовою.