Фото від ШІФреш із зеленого яблука та імбиру
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
Кроки
Очистіть огірок і наріжте його тонкими скибочками.
Очистіть яблуко, видаліть плодоніжку та серединку з насінням, наріжте невеликими кубиками.
Очистіть імбир від шкірки.
Складіть усі підготовлені інгредієнти в чашу блендера або соковижималки й перемішайте до однорідної пюреподібної консистенції.
Додайте акацієвий мед для підсолодження.
Добре перемішайте та одразу подавайте.
Це не сік у класичному розумінні — це пюре, збите блендером, де м'якоть нікуди не дівається. Різниця важлива: соковижималка віджимає рідину й викидає клітковину, а блендер лишає все в склянці, разом з тим, що мало б лишитися у відходах. Тому пийте одразу, а не чекайте, поки воно «настоїться» — клітковина осяде, 
яблуко почне окислюватись і гірчити, і через двадцять хвилин у вас буде вже не фреш, а щось середнє між компотом і зіпсованим настроєм.
Головний механізм тут — 
огірок. Він на дев'яносто з гаком відсотків вода, майже без власного смаку, і його робота — розбавити густину яблучно-імбирного пюре до пиття, а не до їжі ложкою. Якщо огірка пошкодувати, вийде не фреш, а дитяче харчування з ложкою.
Імбир у три сантиметри — це не для того, щоб відчути імбирний смак, а щоб відчути його пекучість на кінчику язика, через хвилину після ковтка. Це гострота ефірних олій, не температура, і вона наростає — перший ковток здається м'яким, п'ятий уже бадьорить як слід.
Вийде — якщо все свіже й холодне. Не вийде — якщо яблуко лежале й борошнисте, бо тоді пюре буде каламутним і в'язким, як клейстер, а не живим.
Яблуко беріть саме зелене, кисле — не для кольору, а тому що кислота тут урівноважує 
мед і гостроту імбиру. Солодке червоне яблуко дасть прісний, нудотний смак, де нічому боротися одне з одним. Серединку й насіння приберіть обов'язково: насіннєва коробочка гірчить і додає зайвої твердості, яку блендер не завжди здолає до однорідності.
Огірок чистити варто, якщо шкірка товста й воскова — такою зараз продають магазинні огірки для довгого зберігання. Якщо у вас тонкошкірий, грядковий — лишіть шкірку, у ній гіркуватість і зелений присмак, який тут не завадить, навпаки, додасть глибини. Головне — огірок не млявий, бо млявий дає водянистий смак без свіжості, яка і є сенсом усього напою.
Імбир чистьте ложкою, а не ножем — шкірка тонка, нерівна, і краєм ложки ви знімаєте тільки її, не вирізаючи половину корня разом з нею. Хочете менше гостроти — беріть менше, не ріжте по рецепту наосліп: три сантиметри в одного кореня й три в іншого — це різна кількість соку, бо імбир буває товщим чи тоншим.
Мед — акацієвий невипадково: він не кристалізується швидко й має нейтральний, легкий смак, що не перебиває яблуко й імбир. Якщо такого немає, беріть будь-який світлий рідкий мед без вираженого аромату — гречаний чи липовий дадуть власний присмак, який сперечатиметься з імбиром. Меду не любите або дбаєте про цукор — замініть ложкою фініка без кісточки, блендер його теж здолає, солодкість вийде глибша, не така прозора.
Дехто вважає, що фреш треба проціджувати через марлю, щоб був «як магазинний сік». Не варто: уся користь і всі харчові волокна якраз у м'якоті, яку ви тоді вилили б у раковину. Проціджування тут — це робота заради того, щоб відмовитися від половини страви.
Блендер краще занурювальний, прямо в високій склянці чи глечику — менше бризок, менше миття. Соковижималка теж підійде, якщо вона у вас шнекова, повільна: вона менше нагріває масу й краще береже вітамін C, який боїться і тепла, і часу на повітрі. Швидкісна відцентрова соковижималка нагріє сік тертям і частину користі забере — не критично для смаку, але варто знати, чому «правильний» холодний пресований сік коштує дорожче.
Ще від Nora Vasquez
·