Фото від ШІМонблан із батату
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 2 од. Батат
- 30 г Вершкове масло розтоплене
- 2 ст. л. Какао-порошок з гіркою
- 1 ч. л. Ром
- 1 ст. л. Цукор
- Цукрова пудра за смаком
- вершки для збивання за смаком
Кроки
Протріть відварений батат через сито або пропустіть через картопледавку.
Додайте розтоплене вершкове масло, какао-порошок, цукор і ром, добре перемішайте до однорідності.
Поставте суміш у холодильник на кілька годин, щоб охолола й настоялася.
Пропустіть охолоджену суміш через картопледавку просто на тарілку, формуючи акуратну гірку.
Притрусіть зверху какао-порошком і цукровою пудрою.
За бажанням прикрасьте збитими вершками та фіалками.
Монблан — це десерт, названий на честь гори: гірка з каштанового або, як тут, батातового пюре, притрушена 
какао й 
пудрою, нагадує снігову вершину. Класично беруть каштани — варять, протирають, солодять. Але каштани в наших широтах — морока: їх треба чистити, варити, і смак у них дерев'януватий, якщо не влучити з сортом. 
Батат дає ту саму крохмалисту, трохи солодкувату текстуру без цього клопоту.
Вирішує тут одне — насадка картопледавки. Якщо дірки в ній завеликі, пюре вийде стрічками, а не волокнами, і гірка розповзеться замість тримати форму. Якщо замалі — забиваються, і ви тиснете замість того щоб формувати десерт.
Ризик тут не в смаку, він вийде майже завжди — какао й 
масло витягнуть будь-яке пюре. Ризик у текстурі: якщо батат недовариться, через сито він не пройде рівно, залишаться грудки, і гірка вийде кострубата, не шовкова.
Батат варіть до м'якого — виделка входить без опору, а шкірка сама тягнеться геть. Недоварений батат через сито просто не пройде, доведеться продавлювати силою, і текстура вийде нерівна, з прожилками. Переварений — розвалиться у воді, втратить крохмаль, і пюре буде водянисте. Орієнтир: цілий батат середнього розміру вариться довго, тому краще наколоти його виделкою в кількох місцях — так тепло дійде до середини рівномірніше, і зовні він не розповзеться раніше, ніж звариться серце.
Масло додають розтопленим не випадково — холодне масло в гарячому пюре збирається грудками, а розтопленому нічого не заважає рівно розійтися між крохмальними зернами й дати оту шовковість, через яку десерт і тримає форму на тарілці.
Какао беріть звичайне, гірке, без цукру — воно тут не для смаку шоколаду, а для кольору й легкої гіркоти, що балансує солодкість батату. Якщо какао немає, карбований шоколад, розтоплений і остиглий до теплого, дасть схожий ефект, але буде солодшим — тоді зменшіть 
цукор.
Ром можна замінити на будь-який ароматний алкоголь витримки — коньяк, бренді, навіть темний ямайський ром. Тут він не для градуса, а для запаху, який тримається довше, ніж спирт випарюється. Якщо алкоголь не потрібен, крапля ванільного екстракту дасть схожу глибину, хоч і іншу.
Холодильник — не формальність. Тепле пюре в картопледавці просто мажеться, а не формує нитки. Охолоджене тримає форму завдяки застиглому маслу — воно працює як каркас. Кілька годин — це нижня межа, якщо батат гарячий щойно з каструлі, краще лишити на ніч.
Збиті 
вершки і цукрова пудра зверху — це вже про контраст: холодне й повітряне проти щільного й насиченого внизу. Фіалки — данина французькій подачі, можна замінити на будь-яку їстівну квітку або взагалі пропустити, десерт від цього не стане гіршим, просто менш святковим на вигляд.
Ще від Nora Vasquez
·