Фото від ШІПапська страва
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 8 од. Свиняча вирізка
- 1 од. Лимон
- 100 г Мортадела
- 100 г Вершкове масло
- Пармезан кілька скибочок
- Сіль за смаком
Кроки
Викласти скибочки свинячої корейки в сковороду, полити лимонним соком, посолити за смаком і залишити маринуватися.
60 хвВикласти зверху на м'ясо скибочки пармезану та товсто нарізану мортаделу.
Покласти кілька шматочків вершкового масла, накрити кришкою й готувати на повільному вогні до готовності. Готовність: усередині 70 °C.
Назва «папська» тут не про святість, а про щедрість: м'ясо, шинка й сир в одній сковорідці, і все це — без духовки, без грилю, звичайною лопаткою на звичайній плиті. Страва вирішує одне просте питання: що робити, коли є відбивні, а часу і бажання возитися з соусами немає. Відповідь — покласти на м'ясо все смачне, що є в холодильнику, і дати йому розтопитися шаром зверху.
Вийде вона чи ні — залежить не від духовки й не від точного часу, а від двох речей: скільки лимонний сік встигне попрацювати з м'ясом і чи не поспішите ви зняти кришку заздалегідь. Це страва терпіння в двох актах — спершу мовчазному, потім запахущому.
Дехто каже — лимонний сік у маринаді лише для смаку, кислинку додати. Ні: за годину він розслабляє м'язові волокна корейки, і вона перестає бути «підошвою», яку так легко отримати з цього відрізу. Це не прикраса, це робота.
Корейка — відріз худий, без власного жиру, тому її легко пересушити. Звідси й
лимон, і
масло зверху, і кришка: все це — не про смак, а про те, щоб м'ясо не втратило вологу, поки готується. Беріть скибочки не тонше пальця: тонша — висохне раніше, ніж сир встигне розтопитися.
Лимон бере звичайний, стиглий — такий, щоб сік лився, а не капав по краплі. Маринувати годину — це нижня межа, не покарання. М'ясо саме скаже, коли готове йти далі: поверхня трохи зблідне, стане не слизькою, а пружною на дотик.
Мортадела тут не для галочки — це жирна варена шинка з італійським характером, і саме жир із неї, стікаючи вниз, не дає м'ясу засохнути під кришкою. Нема мортадели — беріть будь-яку варену ковбасу з помітним жиром і крупкою, головне не сухий сервелат, з нього користі не буде.
Пармезан кладуть скибочками, не тертий: тертий згорить у масло й воду раніше, ніж устигне тягнутися. Якщо пармезану немає — підійде будь-який твердий сир, що плавиться без розшарування, типу грано падано чи навіть доброго голландського.
Вершкове масло зверху — це і джерело вологи під кришкою, і те, що зв'язує сир із м'ясним соком у підливу на дні сковороди. Повільний вогонь тут означає одне: не той, на якому масло миттю чорніє і горить, а той, на якому воно тихо топиться і дає пару.
Кришки у вас, можливо, й немає — підійде велика тарілка або навіть кілька шарів фольги, аби тримати пару всередині. Готовність дивіться не по хвилинах, а по сиру: коли він розплився в суцільну шапку і м'ясо під ним пустило сік — все готово, і двадцять хвилин тут лише орієнтир, не присяга.
Ще від Liam Murphy
·