Фото від ШІПаста фролла з йогуртом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

Кроки
Висипте борошно на робочу поверхню і сформуйте з нього гірку з заглибленням посередині.
У заглиблення влийте йогурт, додайте яєчні жовтки та цукор.
Додайте щіпку солі та ароматизуйте тісто цедрою лимона.
Перемішуйте інгредієнти, починаючи з центру, поступово вбираючи борошно з країв.
Вимісіть тісто руками до отримання м'якого, але щільного клубочка.
Загорніть тісто в харчову плівку і залиште відпочивати в холодильнику.
30 хв
Паста фролла — це італійська сестра нашого пісочного тіста, тільки замість холодного масла тут
йогурт і
жовтки. Ідея та ж: зв'язати
борошно жиром і вологою так, щоб клейковина не розгулялася і тісто вийшло розсипчастим, а не гумовим, як у хлібному дрожджовому.
Вийде чи не вийде — залежить не від рук, а від того, скільки ви це тісто мучили. Чим менше м'яли — тим краще. Тут головний ворог не температура і не час, а ваше бажання зробити «як слід», довше і сильніше. Не треба.
Гірка з заглибленням посередині — це не естетика, а інженерія: рідина не розтікається по всій поверхні одразу, а збирається в центрі і поступово, шар за шаром, забирає борошно з країв. Якщо висипати все разом і замісити ложкою — отримаєте нерівномірне тісто, де один шматок перезамішаний, інший — сухий.
Борошно — звичайне пшеничне, те, що в будь-якому магазині. Багато хто думає, що для «італійського» тіста треба щось особливе з маркуванням «00». Ні, бо різниця там у тонкості помолу, а не в магії, і для домашньої випічки це не вирішальне.
Йогурт тут замість масла чи сметани — і це розумно, бо йогурт дає вологу й легку кислинку, не перевантажуючи тісто жиром. Беріть звичайний, без наповнювачів, густуватий — грецький теж піде, тільки тоді тісто вийде щільнішим, і борошна може знадобитись трохи менше.
Жовтки — це і жир, і барвник, і зв'язка. Білки сюди не йдуть принципово: вони дають тісту пружність і тягучість, а нам потрібна крихкість. Якщо жовток випадково тріснув і білок потрапив — не страшно, страву це не зіпсує, просто тісто стане трохи менш розсипчастим.
Цукор у такому тісті — не тільки смак, а ще й те, що заважає борошну повністю розкрити клейковину, тому фролла і лишається ніжною. Цедра
лимона — для запаху, і тут заміна проста: будь-яка цитрусова цедра без гіркоти, апельсинова теж гарно працює. Знімайте тільки жовту шкірку, без білого — біле гірчить.
Вимішувати до м'якого, але щільного клубочка — ключова фраза. М'яке — бо воно має легко розкочуватися, щільне — бо інакше розвалиться при випіканні. Якщо тісто липне до рук, не сипте одразу борошно — зачекайте хвилину, йогурт і жовтки часто самі "доходять" і тісто підбирається.
Відпочинок у холодильнику — не формальність. За цей час борошно рівномірно вбирає вологу, а та клейковина, що встигла утворитися під час замісу, розслабляється. Пропустите цей крок — тісто буде тягнутися й рватися при розкочуванні, і ви вирішите, що щось зробили не так, хоча насправді просто не дали тісту час.
Ще від Kofi Asante
·