Горошок у соусіФото від ШІ

Горошок у соусі

Порцій: 4 Приготування 30 хв Гарніри

Інгредієнти

Горошок у соусі — інгредієнти: Горошок, Бульйон, Цибуля, Оливкова олія, Сіль, Чорний перець

Кроки

  1. Приготуємо овочевий бульйон

  2. На сковороді обсмажуємо подрібнену цибулю на оливковій олії до м'якості

  3. Додаємо горошок і готуємо під кришкою

    3 хв
  4. Солимо, перчимо та додаємо бульйон, готуємо на середньому вогні

    10 хв
  5. Якщо потрібно, доливаємо ще бульйону

  6. Знімаємо кришку і доготовуємо, випаровуючи зайву рідину

Горошок у соусі — це гарнір для тих, хто вважає горошок нудним винуватцем порожньої тарілки поряд з м'ясом. Насправді проблема не в горошку, а в тому, що його зазвичай просто відварюють і забувають. Тут горошок варять у бульйоні з цибулею — і він перестає бути нейтральним наповнювачем, а стає соусом сам до себе.

Вийде чи не вийде — залежить від одного моменту: скільки рідини ви дасте випаруватись наприкінці. Якщо зняти з вогню зарано, матимете суп із горошком. Якщо проґавити — сухий гарнір, що розсипається по тарілці. Правильний результат — десь посередині: горошок у густому, трохи клейкому соусі, що обліплює кожну горошину.

Цибуля тут не для смаку "фону", а для того, щоб дати солодкуватий фундамент — без неї бульйон буде просто мокрим, а не смачним. Якщо обсмажити її погано, недотягнути до м'якості, вона залишиться хрусткою вкрапленнями в готовій страві — і це вже дефект, а не особливість.

Горошок беріть заморожений або свіжий — консервований тут не спрацює, бо він уже м'який і розвариться в кашу раніше, ніж встигне взяти в себе соус. Якщо горошок свіжий, із стручків — рахуйте, що часу піде трохи більше, бо він твердіший і йому треба довше посидіти під кришкою на кроці три.

Цибуля — звичайна ріпчаста, нарізана дрібно, щоб розчинилась у соусі, а не лежала шматками. М'якість — ваш орієнтир, а не час на таймері: цибуля має стати прозорою і податливою, втратити хрускіт. Дехто каже, що цибулю для гарніру можна й не обсмажувати, кинути сирою разом з горошком. Ні — сира цибуля дає різкість і гіркоту, яка потім нікуди не піде, скільки її не вари в бульйоні.

Олія — оливкова тут доречна, бо страва сама по собі пісна й потребує трохи смаку від жиру, а олія без різкого запаху, зате з легкою гіркотою, якраз підходить. Якщо олії немає — беріть будь-яку рослинну олію без власного яскравого запаху, соняшникову зокрема, страва цього не помітить.

Бульйон — овочевий, і тут він не для смаку бульйону, а для того, щоб горошок варився не у воді, а в чомусь, що вже має смак. Немає овочевого бульйону — візьміть воду з ложкою олії чи шматочком масла, страва стане простішою, але не зламається.

На кроці, де знімаєте кришку, не відходьте від плити — це момент, коли рідина випаровується швидко, і за хвилину зайвого чекання соус перетвориться на суху кашу. Краще недотримати і підлити ще трохи бульйону, ніж перетримати.

Сіль і перець давайте вже наприкінці, коли бульйон уварився і смак згустився — якщо посолити на самому початку, в розведеному бульйоні, то після випаровування страва вийде пересоленою.

Ще від Liam Murphy

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu