Фото від ШІПенноні з броколі, салсіччою та гострим проволоне
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 400 г Пенне рігате
- 1 од. Броколі
- 1 од. Шалот тонко нарізаний
- мелений перець чилі за смаком
- 150 г Фарш сальсичча розкришена
- 150 г Проволоне
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Пекоріно романо за смаком
Кроки
Доведіть підсолену воду до кипіння і відваріть пеннони з броколі до стану аль денте
Обсмажте тонко нарізаний шалот із перцем чилі на оливковій олії
Додайте салсіччу і готуйте до внутрішньої температури 70 °C
Перекладіть пеннони з броколі у сковороду до салсіччі
Обсмажте кілька хвилин разом із гострим проволоне і присипте пекоріно романо
Подавайте одразу
Паста з
броколі й salsiccia — страва для тих вечорів, коли хочеться чогось ситного, але без драми. Броколі варяться прямо в тій же воді, що й
пеннони — не бо так заведено, а бо economно: одна каструля, один підсолений кипіток, менше посуду. І броколі віддають крохмалистій воді трохи свого смаку, який потім підхопить соус.
Виходить чи не виходить ця страва вирішується на одному кроці — внутрішня температура salsiccia. Не "кілька хвилин", а 70°C.
Фарш із свинини готовий саме при цій позначці: нижче — ризик, вище — м'ясо вже суше й втратило сік. Якщо у вас немає термометра, орієнтир такий: м'ясо перестало бути рожевим усередині і сік, що виділяється, прозорий, а не каламутно-рожевий.
Дехто скаже — чого огородити броколі й пасту разом, можна ж окремо. Ні, бо тоді ви втрачаєте крохмалисту воду, яка пізніше зв'язує соус із сиром, і броколі вбирають частину смаку пасти ще на етапі варіння, а не стають просто "гарніром поряд".
Гострий
проволоне топиться швидко й тягнеться — не тримайте сковороду довго на вогні після його додавання, інакше сир розшарується на
олію і білок замість того, щоб обгорнути пасту.
Пеннони беруть саме через форму — трубочки з ребрами ловлять і соус, і дрібні шматочки salsiccia в свою порожнину. Якщо такої пасти немає, беріть будь-яку коротку трубчасту форму з рельєфом — зіті, ригатоні. Гладка паста типу пенне лісце тут гірша: соусу нема за що тримати.
Броколі ріжте так, щоб суцвіття не розпадались у воді на дрібний пил — великими кущиками, стеблина теж їстівна, якщо її почистити від жорсткої шкірки. Al dente для броколі — це коли стеблина ще пружна на укус, не рветься зубами без зусилля, а не розвалюється м'яко.
Шалот обираємо не випадково — він м'якший і солодший за звичайну цибулю, менше "б'є" в носа при обсмажуванні. Якщо шалоту немає, звичайна цибуля підійде, але ріжте тонше і тримайте на вогні довше, доки не піде з прозорого в золотавий, інакше різкість залишиться в соусі.
Перець чилі — тут не для вогню, а для контрасту з жирним м'ясом і сиром. Кладіть стільки, скільки витримаєте без того, щоб соус став гострим сам по собі — його задача підкреслювати, а не домінувати.
Salsiccia — італійська свиняча колбаса з фенхелем чи іншими спеціями, саме тому її "розкришують", а не ріжуть — вона розвалюється на
фарш природно, без оболонки. Якщо такої немає, беріть будь-який свіжий свинячий фарш із приправами на ваш смак — механіка та ж: обсмажити до рум'яної кірочки і довести до безпечної температури всередині.
Проволоне гостре (piccante) відрізняється від звичайного тривалістю визрівання — довше лежав, різкіший смак, краще тримає форму при нагріванні. Якщо не знайдете саме гострий, звичайний проволоне теж розтопиться, просто смак буде м'якший.
Пекоріно романо насипайте в кінці і тільки в тарілку чи щойно знятою з вогню сковородою — якщо сир потрапить на занадто гарячу поверхню, він може взятися грудочками замість рівномірного шару.
Ще від Kofi Asante
·