Пенне з соусом з тунця та оливокФото від ШІ

Пенне з соусом з тунця та оливок

Порцій: 4 Приготування 25 хв Паста

Інгредієнти

Пенне з соусом з тунця та оливок — інгредієнти: пенне ліше, Шалот, томатна пасата, Тунець, анчоуси в олії, біле вино

Кроки

  1. У сковороді обсмажте шалот, розімніть анчоуси в олії та додайте перець чилі.

  2. Додайте тунця в олії, попередньо відцідженого від олії, та оливки таджаске без кісточок в олії.

  3. Влийте біле вино і дайте йому випаруватися.

  4. Додайте томатну пасату, зменшіть вогонь і готуйте на повільному вогні.

    10 хв
  5. Відваріть пенне ліше у підсоленій воді до стану аль денте.

  6. Змішайте пасту із соусом у великій мисці, щедро посипавши петрушкою.

Це соус, у якому тунець і анчоуси грають не на смак риби, а на сіль і глибину — шалот, вино і помідори довершують справу, а петрушка в кінці рятує від того, щоб усе це пахло лише консервною банкою. Страва проста настільки, що в ній нема де сховатися: якщо анчоус пригорів або вино не випарувалося як слід, це буде видно й відчутно в тарілці.

Вийде вона чи ні — вирішується на першій хвилині, коли шалот іде в олію, і на тій, коли вино влите. Решта — це вже тільки терпіння чекати, поки соус загусне сам, без вашого втручання ложкою кожні тридцять секунд.

Шалот тут не заради солодкості, як у десертних соусах, а щоб дати олії основу — він м'якший за цибулю, не перебиває рибу своєю різкістю. Якщо шалота нема — звичайна цибуля піде, просто дрібніше й довше, бо вона грубіша і довше віддає воду.

Анчоуси розчиняєте в олії, а не кидаєте шматками — це не риба в соусі, це сіль і глутамат, розчинені в жирі. Дехто каже — анчоуси для цього рецепта зайві, бо ж тунець є. Ні, бо тунець у банці дає м'якоть і білок, а анчоус дає ту саму глибину смаку, яку інакше довелося б добирати сіллю з мішка, і сіль так не працює — вона солона, і все.

Тунець обов'язково злийте з олії консерви — вона не має того смаку, який дає свіжа оливкова, і від неї соус стає важким, а не насиченим. Беріть тунця в олії, а не у власному соку: у соку він суше, волокнами, і соусу нема за що триматися.

Вино вливаєте і чекаєте, поки воно википить — це не для аромату вина в тарілці, а щоб прибрати спиртовий запах і кислоту, яка інакше зіб'є смак помідора. Ознака готовності тут не час, а запах: коли перестає різко пахнути спиртом, а лишається тільки кисла нотка вина — можна йти далі.

Томатна паста дає тілу соусу і кислотність, яка балансує жирність риби й олії. Варите на повільному вогні — тобто на такому, щоб бульбашки ледь ворушилися, а не стріляли бризками по всій плиті, бо тоді паста википить нерівномірно і підгорить по краях сковороди раніше, ніж загусне в середині.

Оливки таджаске кладете без кісточок і в олії — вони дрібні, терпкі, не солодкі, як деякі інші сорти, і не перебивають рибу. Якщо таджаске нема — беріть будь-які чорні оливки без вираженої солодкості, головне без кісточок, бо виловлювати кістки з готового соусу — заняття, яке псує настрій швидше, ніж саму страву.

Ще від Liam Murphy

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu