Фото від ШІСік із червоної капусти та яблука
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1/2 од. червона капуста органічна та необроблена хімікатами
- 2 од. Яблуко
- 3 см Імбир
- Вода за потреби
Кроки
Помийте червону капусту, виріжте серцевину та наріжте листя тонкими смужками
Пропустіть капусту через соковижималку і перелийте сік в миску
Помийте яблука, очистіть від шкірки, виріжте серцевину і наріжте м'якуш шматочками
Очистіть імбир від шкірки і грубо наріжте
Пропустіть яблука та імбир через соковижималку
Додайте яблучно-імбирне пюре до соку червоної капусти і перемішайте
Долийте воду до бажаної консистенції
Розлийте сік у склянки і подавайте одразу
Сік із 
капусти — це не про смак, а про колір і про те, що ви взагалі можете з соковижималкою зробити щось, крім моркви й апельсина. Червона капуста сама по собі пахне капустою і на смак не дуже, тому тут вона — база, а 
яблуко з 
імбиром — те, що робить напій питним.
Вийде чи ні — питання не кулінарної майстерності, а соковижималки. Якщо вона шнекова — сік буде густий, насичений, з піною, яку варто зняти. Якщо відцентрова — рідший, світліший, бо частина соку лишається в жомі. Це не дефект рецепта, це властивість техніки, і готового соку не буде більше чи менше правильним від цього.
Головний ризик тут один: перестояти. Сік із капустою окислюється швидко, кольором перетворюється з яскраво-фіолетового на тьмяно-сірий буквально за півгодини. Тому склянки — одразу, без «постоїть у холодильнику, потім вип'ю».
Капуста — половина качана, і то невелика. Чому органічна важливо саме тут, а не в супі: капусту ви не варите, хімія з поверхні листя (якщо вона там є) потрапляє в сік без жодної термічної обробки. У супі частина сумнівних речовин хоч якось розкладеться від кипіння, тут — ні. Тож або органічна, або звичайна, але добре вимита й без верхніх листків.
Яблука — тут не смаковий акцент, а цукор і кислота, які витягують капусту з «я сире листя» в «я сік». Беріть ті, що є — солодкі чи кислі, різниця невелика, бо імбир все одно переб'є частину яблучного смаку своєю різкістю. Якщо яблука геть несолодкі й водянисті — сік вийде пісний, і тоді краще додати ще одне.
Імбир — 3 см це орієнтир на «середній корінь», не більше і не менше. Його роль — не присмак, а контраст: гострота проти капустяної землистості. Якщо любите різкіше — беріть з запасом, спробуєте готовий сік і зрозумієте, чи треба було більше. Якщо корінь старий і волокнистий — шкірку все одно знімайте, а от волокна соковижималка переробить сама, це не привід його викидати.
Вода в кінці — не обов'язковий інгредієнт, а інструмент регулювання. Капустяний сік сам по собі густий і насичений, пити його чистим важко навіть любителям. Долийте трохи — і дивіться на консистенцію: має литися, а не стікати краплями. Міри тут нема, бо соковижималки дають різну густину на виході, і те, що вам треба дві ложки води, а сусіду — півсклянки, нормально.
Міф, який тут доречно розбити: дехто думає, що червоний сік — це вже сам собою «суперфуд» і що чим темніший колір, тим він кориснішим. Ні, колір — це просто антоціани, пігмент, і він не має стосунку до того, скільки вітамінів лишилося в соку після того, як ви вичавили волокна й викинули жом разом з більшою частиною клітковини. Пийте заради смаку й кольору, це вже достатня причина.
Ще від Inès Lambert
·