Фото від ШІСеміфредо з горіховими вафлями
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 350 г Вафлі
- 200 мл Вершки
- 300 г Згущене молоко
- 250 г Рікота
- Нутелла за смаком
- Фундук за смаком
Кроки
У миску покладіть рікоту та згущене молоко і збийте міксером до однорідної кремової маси.
Окремо збийте вершки до густоти, а потім обережно з'єднайте їх із кремовою масою.
Вистеліть дно та стінки форми для кекса харчовою плівкою.
Викладіть на дно форми шар горіхових вафель і вилийте половину крему.
Повторіть шари: викладіть ще вафлі та вилийте решту крему.
Закрийте поверхню ще одним шаром вафель.
Поставте форму в морозильну камеру.
240 хвПереверніть форму на тарілку і зніміть плівку.
Прикрасьте семіфредо Нутелою, подрібненими горіхами та вафлями.
Семіфредо — це не морозиво і не торт, а щось посередині: напівзаморожений крем, який тримає форму ножем, але в роті все одно тане, бо 
вершки не збивали в лід, а просто охолодили до стану м'якого заморожування. Вирішує тут одне: щоб крем застиг рівно настільки, щоб різався, і не настільки, щоб ламався, як справжнє морозиво з морозилки на мінус вісімнадцять.
Вафлі в цій справі — не прикраса, а конструкція. Вони вбирають вологу з крему і одночасно дають тріщину, без якої весь десерт був би просто холодним кремом у формі цеглини. Шар вафель — це та сама межа, по якій ніж іде рівно, а не мне м'яку масу.
Вийде, якщо не полінуєтеся дочекатися: чотири години в морозилці — це нижня межа, а не гарантія. Готовність тут відчувається руками — форма має стати твердою на дотик по краях, і тільки тоді її можна перевертати на тарілку, не боячись, що крем розповзеться.
Рікота зі згущеним 
молоком — це основа, і тут важливо не перебити міксером до рідкого стану: рікота дає структуру, а не просто смак, бо в ній мало вологи порівняно з м'яким сиром типу маскарпоне. Якщо рікоти немає, беріть будь-який сир із такою ж сухою, зернистою текстурою і низьким вмістом сироватки — інакше крем не застигне, а розтече по формі тонким шаром.
Вершки збивайте окремо і саме до густоти, а не до масла: перебиті вершки стають зернистими, і це вже не виправити, з'єднавши з кремом. Дехто каже — чим довше збивати, тим стабільніше семіфредо. Ні, бо стабільність тут дає не збитість вершків, а холод і жир, а перебиті вершки лише псують текстуру, роблячи її грудкуватою.
З'єднувати вершки з сирною масою треба обережно, знизу вгору, а не міксером — бо міксер вибиває повітря, яке вершки щойно набрали, і крем втрачає ту легкість, через яку семіфредо тане в роті, а не лежить каменем.
Плівка в формі — не формальність: без неї крем прилипне до країв, і при перевертанні ви отримаєте не рівний десерт, а руїни з патьоками. Стеліть із запасом, щоб краї звисали й ними можна було прикрити верх перед морозилкою.
Нутела й горіхи зверху — це вже справа смаку, але подрібнені горіхи тут роблять ще одну річ: дають хрускіт на контрасті з м'яким кремом, без якого десерт був би однорідно м'яким і трохи нудним на третій ложці. Якщо нема лісових горіхів, годиться будь-який горіх без зайвої олійності в смаку — головне, щоб хрустів, а не розкисав під кремом.
Форму для перевертання краще брати з рівними стінками, без візерунків: чим простіша форма, тим легше крему вийти цілим, а не застрягти в заглибленнях плівкою всередину.
Ще від Inès Lambert
·