Фото від ШІШоколадне печиво з рисовим борошном
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 320 г рисове борошно
- 50 г мигдальне борошно
- 30 г Какао-порошок просіяний
- 180 г Вершкове масло холодне, нарізане шматочками
- 180 г Цукор
- 4 од. яєчні жовтки збиті
- Сіль за смаком
Кроки
Просіюємо рисове борошно, мигдальне борошно, цукор, сіль та какао-порошок у миску, перемішуємо сухі інгредієнти
Додаємо збиті яєчні жовтки та холодне вершкове масло, швидко замішуємо тісто руками до однорідності
Загортаємо тісто в харчову плівку і охолоджуємо в холодильнику
60 хвПритрушуємо робочу поверхню борошном і розкочуємо тісто завтовшки близько 4 см
Формочками вирізаємо печиво
Перекладаємо печиво на деко з папером для випічки
Випікаємо в розігрітій до 200 градусів духовці до появи невеликих тріщинок
10 хвПерекладаємо готове печиво на решітку і даємо повністю охолонути
Це піскове печиво, тільки без пшеничного
борошна — рисове й мигдальне беруть на себе його роботу, кожне по-своєму, і саме в цьому вся інтрига. Пшеничне борошно тримає тісто купи завдяки клейковині. У рисовому клейковини нема взагалі — воно просто порошок із крохмалю, і без мигдального та
масла в потрібній кількості тісто розсиплеться вам в руках, як пісок на пляжі. Мигдальне борошно не для аромату тут стоїть — в ньому багато жиру, і цей жир склеює крихти рисового борошна докупи, замінюючи клейковину хоч і гірше, та все ж працює.
Вийде чи ні — вирішується на етапі «холодне масло, швидко руками». Масло має залишитись шматочками жиру всередині тіста, а не перетворитися на крем — тому й холодне, і руки повинні рухатись швидко, поки тепло долонь його не розтопило. Якщо розтопите — печиво розтечеться на деко в млинець, бо нема клейковини, яка тримала б форму під час випікання. Це не забаганка рецепта, це фізика: тверде масло в холодному тісті при нагріванні в духовці плавиться поступово і залишає по собі пухкі порожнечі, а розтоплене заздалегідь — просто випливає крізь тісто назовні.
Охолодження тіста 60 хвилин — це теж не для форми, це щоб масло знов стало твердим після того, як ви його руками нагріли. Якщо скоротите паузу, тісто буде м'яке і текуче при розкочуванні, прилипатиме до качалки й поверхні, й ви почнете сипати зайве борошно, щоб врятуватися — а зайве борошно це сухе, твердаве печиво на виході.
Рисове
борошно беріть звичайне, біле, дрібного помолу — не з необрушеного рису, бо там є висівки, вони колючі на смак і тісто вийде зернистим. Мигдального борошна нема під рукою — можна спробувати змолоти самі мигдаль у кавомолці дрібно, до стану пудри, але тоді жиру в ньому буде менше й непередбачувано скільки, і печиво ризикує розсипатись сильніше. Заміна working, якщо жирність зберігаєте: критерій — борошно з горіха чи насіння, перемелене в дрібну жирну пудру, а не груба крихта.
Какао-порошок просіюйте не з примхи — в ньому завжди є дрібні грудочки злежаного порошку, і якщо їх не розбити ситом, вони лишаться темними цятками-вкрапленнями в готовому печиві, гіркими на зуб. Просіюючи разом з рисовим і мигдальним борошном одразу все перемішуєте рівномірно — це економить рух руками потім, коли додасте
масло й
жовтки, і менше шансів, що десь лишиться сухий кишеньок борошна.
Масло — холодне, нарізане шматочками, і тут головне правило: чим менший шматочок, тим рівномірніше воно розійдеться тістом, але не розтирайте його в пальцях довше, ніж треба, щоб зібрати крихти в кулю. Дехто каже — чим довше місити, тим однорідніше тісто і краще печиво. Ні, бо довге місиво холодного масла руками неминуче його нагріває, і ви самі ж зіпсуєте той ефект, заради якого масло брали холодним.
Яєчні жовтки тут не для смаку й не для кольору — вони містять трохи води й лецитин, який допомагає хоч якось зв'язати крихти борошна й жиру в тісто, що тримає форму при розкочуванні. Без жовтків на самому маслі й борошні тісто взагалі не зліпиться в одну масу — розсиплеться назад на крихти, щойно спробуєте його зібрати в кулю.
Товщина розкочування близько 4 см, яку дає рецепт, — це, мабуть, описка чи переклад з інших мір, бо печиво такої товщини пектиметься зовсім не 10 хвилин, а значно довше, і всередині лишиться сирим. На практиці піскове печиво з такого тіста розкочують тонко, зазвичай 5–7 мм, — орієнтуйтесь на це, якщо хочете, щоб тріщинки на поверхні з'явились саме за ті 10 хвилин, що в рецепті.
Готовність визначайте за тими самими тріщинками, а не за годинником: коли поверхня печива вкривається дрібною сіткою розломів, а краєчки ледь підсохли й втратили вологий блиск — пора діставати. Духовка на 200 градусів дає швидкий жар зовні, тісто вхопюється скоринкою раніше, ніж встигне розтектися, — для такого ламкого без клейковини тіста це рятівне. А решітка в кінці потрібна, щоб пара від гарячого печива виходила знизу вільно — на деку воно відмокне знизу й стане м'яким, замість хрусткого.
Ще від Kofi Asante
·