Фото від ШІКреветки з майораном
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 800 г хвости тигрових креветок
- Майоран за смаком
- Оливкова олія за смаком
- 1 зубчик Часник
- Рожева гімалайська сіль за смаком
- Креольська суміш перців за смаком
- Мелений імбир за смаком
- 1 склянка Біле вино
Кроки
На сковороді розігріти 3 ст. л. оливкової олії та обсмажити часник до золотистого кольору, після чого вийняти його.
Додати креветки й обсмажити до рум'яного кольору, потім влити біле вино і фламбувати. Готовність: у найтовщому місці 63 °C.
Зменшити вогонь, посолити гімалайською рожевою сіллю, поперчити креольською сумішшю перців і додати щіпку меленого імбиру.
Коли соус, що утворився, трохи википить, рясно посипати майораном і подавати.
Креветки — це страва на двадцять хвилин, і вся хитрість у тому, щоб не передержати їх ні секунди зайвої. Тигрові хвостики готуються швидко, і більшість помилок тут — від страху, що «ще сируваті», тоді як насправді вони вже давно готові, просто ви звикли до варених креветок із магазину, гумових і сірих.
Тут головне — не температура сковороди сама по собі, а те, що відбувається на ній у три етапи: спочатку 
олія наситилась 
часником, потім у ній обсмажуються креветки до рум'яного боку, і нарешті 
вино випарюється, забираючи із себе спирт і залишаючи кислотність та смак. Кожен етап — свій колір і свій запах, і якщо ви їх відчуваєте — вийде.
Вийде чи ні — залежить від однієї дрібниці: не передати креветки на сковороді. М'ясо креветки згортається від тепла, як білок, і за секунду до ідеалу вона пружна й соковита, а за секунду після — гумова. Тому орієнтуйтесь не на годинник, а на форму: хвостик скрутився в букву «С», рожевий став наскрізним — усе, досить.
На чотирьох з цього вийде гарна закуска або легка вечеря з хлібом, яким неодмінно треба зібрати соус — інакше для чого він взагалі вариться.
Часник у цьому рецепті — не для того, щоб його їсти, а щоб віддати олії свій запах і піти. Золотистий колір — межа, за якою часник починає гірчити: ефірні олії, що робили його ароматним, при перегріві розкладаються в гіркі сполуки. Тому його виймають, щойно зарум'янився, а не лишають «про всяк випадок».
Фламбування вина — не циркове трюкацтво, а спосіб швидко випарити спирт, лишивши кислотність і аромат вина в соусі. Удома в звичайній квартирі, без витяжки ресторанного типу, відкрите полум'я над сковородою — штука, з якою варто бути обережним: відсуньте все легкозаймисте, тримайте кришку чи деко поруч, щоб накрити, якщо полум'я піде вище, ніж треба. Якщо боязко — просто влийте вино й дайте йому википіти на вогні без підпалювання, спирт усе одно піде, тільки трохи довше й без ефектного спалаху.
Гімалайська 
рожева сіль тут не через моду, а тому, що вона дає рівномірніше та м'якіше солоне — без різких хлоридних ноток звичайної кухонної. Якщо такої немає — будь-яка сіль без домішок підійде, просто соліть обережніше й пробуйте.
Креольська суміш перців — це зазвичай паприка, чорний і білий перець, часом кайєнський і трава на кшталт орегано. Якщо такої суміші під рукою немає, зберіть сама: чорний перець плюс паприка плюс дрібка гострого перцю — принцип той самий, трохи димку й трохи жару.
Майоран сиплять наприкінці, а не на початку, бо його аромат — ефірна олія, яка швидко википає при нагріванні. Киньте його раніше — і до столу дійде тільки трава без запаху. Якщо майорану немає — орегано найближчий родич за смаком, базилік теж підійде, хоча характер трохи інший.
Оливкова олія тут — не ритуал, а будь-яка олія без власного вираженого запаху прекрасно обсмажить креветки, оливкова ж додає ще й свій легкий присмак, тому для цієї страви її й обрали — вона не заважає, а доповнює.
Ще від Inès Lambert
·