Фото від ШІСкафата
Інгредієнти
- 350 г боби
- 6-7 од. Вишня
- 100 г панчетта
- 1 од. Морква
- 2 од. Зелена цибуля
- 150 г мангольд
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- овочевий бульйон за смаком
Кроки
Очистіть боби від стручків і видаліть верхній хвостик. Розігрійте оливкову олію в каструлі.
Додайте подрібнену зелену цибулю, моркву та панчетту. Обсмажте на повільному вогні до м'якості.
Додайте боби та помідори черрі піккаділлі. Перемішайте і готуйте.
Влийте гарячий овочевий бульйон і готуйте, доки боби не стануть м'якими.
Додайте мангольд і варіть ще 5-10 хвилин. Приправте сіллю і чорним перцем.
8 хв
Скафата — це той суп, який в італійських селах варили не з книжки, а з того, що лишилось на городі в кінці літа: боби вже вилізли з грядки,
цибуля ще зелена, мангольд дає листя. Назва походить від "scafare" — лущити стручки, і це вже підказка: тут головна робота руками, а не плитою.
Вийде вона майже завжди, якщо не поспішати на третьому кроці — обсмажці овочів з панчеттою. Це не формальність "для смаку", а база: жир з панчетти і повільний нагрів витягують із цибулі та
моркви солодкість, яку окріп потім розчинить у бульйоні. Пропустите цей крок — отримаєте просто варені боби у воді, а не суп.
Не вийде вона, якщо купити старі, перестиглі боби — вони вариться довго, а шкірка все одно лишається цупкою. Боби для цього супу мають бути молодими, інакше рятувати нічого не допоможе.
Панчетта тут не прикраса, а джерело жиру, на якому все смажиться. Критерій заміни простий: будь-яке копчене або солене сало з тонкими прожилками м'яса — підійде бекон, можна й грудинку. Головне, щоб жир був, а не пісний шматок, бо саме жир несе аромат по всій каструлі.
Боби беріть свіжі, у стручках — на дотик стручок має бути твердим і хрустким, а не м'якуватим. Дехто думає, що заморожені боби — рівноцінна заміна. Ні, бо заморожування руйнує структуру клітин, і боби розварюються в кашу швидше, ніж встигає звариться решта. Якщо свіжих нема — краще взяти консервовані й докласти їх ближче до кінця, просто щоб прогрілись.
Морква й зелена
цибуля на другому кроці — це не смак сам по собі, а основа аромату, яку потім несе бульйон. Нарізайте дрібно: чим менший шматок, тим швидше він віддасть солодкість жиру, не встигнувши підгоріти.
Помідори черрі піккаділлі додають кислинку, яка не дає супу вийти прісним і важким від бобів. Якщо таких немає — беріть будь-які стиглі, м'ясисті помідори, аби не водянисті: водянистий помідор дасть зайву рідину замість смаку.
Бульйон має бути гарячим у момент заливання — холодна рідина різко зупиняє нагрів усього, що вже обсмажилося, і овочі замість доготовування починають просто варитися з нуля. Тому тримайте бульйон на сусідній конфорці, щоб влити одразу.
Мангольд кладіть останнім — листя готується хвилини за кілька, і якщо закинути його разом з бобами, воно розвариться в ганчірку. Готовність бобів перевіряйте не годинником, а виделкою: боб має м'яко піддаватись, але не розповзатись у пюре. Якщо немає мангольду — шпинат або молода капуста спрацюють так само, головне — листя, яке швидко в'яне від тепла.
Ще від Liam Murphy
·