Фото від ШІСмажена червона капуста на сковороді
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 2 од. червона капуста
- мелений перець чилі за смаком
- Сіль за смаком
- Оливкова олія за смаком
- Пармезан за бажанням
Кроки
Видаліть тверду білу частину качана капусти, зніміть зовнішні листки і наріжте решту тонкою соломкою.
Промийте нарізану капусту під проточною холодною водою і промокніть чистим рушником.
Нагрійте оливкову олію на сковороді з антипригарним покриттям.
Додайте мелений перець чилі і коли олія починає шкварчати, покладіть нарізану капусту.
Влийте півсклянки води, накрийте кришкою і готуйте, час від часу помішуючи.
Зніміть кришку і обсмажте на сильному вогні кілька хвилин до бажаної м'якості.
Додайте сіль перед подачею і за бажанням посипте пармезаном.
Червона 
капуста — овоч, якого бояться два типи людей. Одні думають, що з нею готувати довго і нудно, як борщ на тиждень. Другі — що вона ніколи не стане м'якою, бо жорсткіша за білу сестру. Обидва помиляються, і цей рецепт якраз показує чому: головне тут не час, а вода і пара всередині сковороди.
Качан капусти — це не одна текстура, а дві: тонкі листки зверху і товстий жорсткий стрижень усередині. Якщо їх смажити разом однаковий час — стрижень лишиться сирим, а листя перетвориться на жуйку. Тому качан прибирають одразу, ще на обробній дошці, а не намагаються дожарити потім.
Вийде страва, яка годує чотирьох як гарнір, займає одну сковороду і не вимагає нічого складнішого, ніж тримати час від часу кришку закритою. Якщо зробити все правильно — капуста буде яскраво-фіолетова, трохи хрумка на зуб, а не розварена в кашу.
Капусти беруть два качани — це не завжди значить «багато». Червона капуста легша на вагу, ніж здається з вигляду: усередині вона щільна, але після нарізки соломкою об'єм падає вдвічі, а після готування — ще вдвічі. На чотири порції гарніру два середні качани — це нормально, без запасу на завтра.
Чилі в сиру 
олію — не випадковість і не для гострого смаку, хоч це теж приємно. Мелений перець у холодну олію горить і гіркне, якщо олія вже кипить. Тут вас просять почекати, доки олія почне шкварчати — це означає, що волога з неї вийшла і температура стабілізувалась, тепер спеції просто ароматизують жир, а не підгорають у ньому.
Півсклянки води і кришка — це і є механізм, через який капуста доходить до м'якості без довгого тушкування. Вода на гарячій олії миттєво перетворюється на пару, пара проникає між шарами листя й розм'якшує їх зсередини швидше, ніж це робив би сухий жар. Кришки у вас, можливо, немає — підійде тарілка трохи більша за діаметром сковороди, головне щоб пара не вилітала одразу.
Готовність перевіряйте не хвилинами, а вилкою: листок капусти має гнутися, а не ламатися і не розповзатися в кашу. Коли кришку знімаєте і додаєте вогню — це не для кольору, а щоб випарувати залишок рідини і підсушити краї, інакше капуста вийде водяниста на тарілці.
Сіль кладуть наприкінці, а не на початку — якщо посолити сиру капусту одразу, вона почне віддавати сік ще до того, як сковорода встигне її обсмажити, і замість хрумкості отримаєте тушковану масу. 
Пармезан тут не для традиції — це італійський привіт у чисто побутовому гарнірі, можна замінити будь-яким твердим сиром, який добре труться, або взагалі пропустити, страва не постраждає.
Олія — оливкова за умовчанням, але критерій простий: будь-яка олія без власного вираженого смаку, яка витримує нагрів без диму. Соняшникова підійде однаково добре, якщо оливкової немає під рукою чи шкода її на такий простий овоч.
Ще від Nora Vasquez
·