Фото від ШІПечиво з вином
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
Кроки
У чашу міксера всипте борошно, цукор, сіль і оленячий ріг. Додайте рослинну олію та анісовий лікер. Влийте біле вино і збийте все до однорідної консистенції.
Домісіть тісто руками на робочій поверхні, доки воно не стане гладким, м'яким і добре формованим.
Формуйте з тіста ковбаски завтовшки приблизно з мізинець і завдовжки 12-15 см.
З'єднайте кінці кожної ковбаски, щоб вийшли колечка, і добре защипніть краї.
Обваляйте печиво в цукрі лише з одного боку.
Викладіть печиво на деко, застелене пергаментом, залишаючи між ними кілька сантиметрів відстані.
Випікайте при 200 градусах.
3 хвЗменшіть температуру до 190 градусів і випікайте ще близько 20 хвилин, доки печиво не підніметься і не підрум'яниться.
20 хв
Це сухе, ламке колечко — не бісквіт, не пряник, десь посередині. 
Вино тут не для смаку хмільного, а для роботи: кислота слабо розхитує клейковину, тож тісто не тягнеться, як на пиріжки, а слухається рук і тримає форму кільця без опору. 
Олія замість масла — щоб не було вершкового тіста, яке розпливається в духовці; олія просто змащує борошняні частинки, не даючи їм злипатись у щільний клубок.
Вирішує тут один момент: піднімач. Оленячий ріг (hartshorn) — це старовинний аналог харчової соди, тільки з м'яким, трохи горіховим запахом, без того металевого присмаку, який інколи дає сода. Він спрацьовує саме на жару духовки, а не від контакту з вологим тістом, тому колечка не осідають, поки ви несете деко від столу до плити — піднімаються тільки в печі.
Форма кільця — не декор. У товстій частині тісто пропікається довше, ніж у тонкій, і якщо робити суцільний брусок, середина лишиться сирою, поки краї вже підгорять. Кільце з рівномірною товщиною «мізинця» пропікається одночасно по всій довжині — ось чому товщина в рецепті не випадкова цифра.
Якщо печиво вийшло не пухким, а твердим каменем — значить, тісто домісили занадто довго або вином перестарались: зайва волога й надмірне замішування розганяють ту саму клейковину, яку вино мало притримати.
Борошно звичайне, пшеничне — тут нема дріжджів, тож клейковина потрібна рівно стільки, щоб тісто трималося купи, а не тягнулося. Якщо візьмете борошно з високим вмістом білка (хлібне), кільця вийдуть тугішими — доведеться довше місити руками, доки стане гладким.
Вино — біле, сухе або напівсухе, не солодке: солодке додасть зайвого цукру, і обвалювання в цукрі зверху стане перебором. Якщо вина немає, можна взяти яблучний сік із краплею лимонного соку — кислота та ж функція, зберегти м'якість тіста, тільки смак вийде інший, фруктовіший.
Анісовий лікер дає той самий аромат, що й насіння анісу в класичному тосканському печиві, тільки рівномірніше розподілений — не натрапите на грудку спецій у одному колечку. Немає лікеру — киньте пів чайної ложки меленого анісу прямо в сухі інгредієнти, запах буде грубший, але впізнаваний.
Олія — будь-яка рослинна без власного запаху: соняшникова, рапсова. Головне — не оливкова першого віджиму, вона перетягне аромат на себе і заб'є анісовий лікер.
Оленячий ріг — це карбонат амонію, продається під назвами hartshorn або baker's ammonia. Якщо не знайдете — заміна нерівноцінна, бо сода чи пекарський порошок дають інший запах випічки, трохи содовий. Можна спробувати чайну ложку звичайного розрихлювача замість половини чайної ложки рогу, але це вже інша текстура, не така легка.
Цукор для обвалювання — простий, білий, без претензій: саме він дає хрустку скоринку з одного боку, поки другий лишається матовим. Дехто думає, що обвалювати треба з усіх боків, як у пончиках — ні, бо тоді цукор підгорає на контакті з деком і дає гіркуватий присмак замість карамельного.
Ще від Nora Vasquez
·