Фото від ШІЯйце-кокот з грибами та шинкою
Інгредієнти

- 50 г Гриби нарізані на чверті
- 1 скибка Шинка нарізана смужками
- 1 ч. л. Вершкове масло
- 50 мл вершки для збивання
- 2 ст. л. твердий сир свіжонатертий
- 1 од. Яйця
- Сіль
- Чорний перець свіжомелений
- 1 скибка хліб на заквасці
- 1 жменя Шніт-цибуля дрібно нарізана
Кроки
Розтопіть масло на сковороді на сильному вогні та обсмажте печериці, постійно помішуючи.
Додайте шинку та вершки.
Зніміть сковороду з вогню, приправте сіллю й перцем і перелийте суміш у змащену кокотницю.
Розбийте зверху яйце та посипте тертим сиром.
Поставте кокотницю в розігріту духовку з конвекцією на 175 градусів і запікайте 10-12 хвилин, поки білок не стане твердим.
Посипте цибулею-шнітт і подавайте гарячим як сніданок або страву на обід.
Кокот — це
яйце, запечене просто в посудині, без сковороди й тарілки між ним і вогнем. Назва від "cocotte" — та сама маленька керамічна чи порцелянова мисочка, в якій усе й готується, і подається. Тут під яйцем — грибна підкладка з
шинкою й
вершками, а зверху — сирна шапка. По суті це яйце на троє, тільки кожен компонент працює на текстуру, а не просто лежить поряд.
Вийде це чи ні — питання одного моменту: білок має встигнути стати непрозорим і щільним, а жовток — лишитися рідким. Між "ще сире" і "вже камінь" у кокотниці різниця в хвилину-дві, не більше. Духовка тут не варить і не смажить — вона огортає яйце рівномірним теплом з усіх боків, і саме тому білок схоплюється акуратно, без того обвітреного краю, який буває на сковороді.
Дехто вважає, що яйце в духовці — це довго і складно, майже як запіканка. Ні, бо весь секрет у тому, що грибно-вершкова основа вже тепла, коли яйце лягає зверху: воно не починає готуватися з нуля в холодному посуді, а одразу підхоплює температуру знизу. Тому й стоїть воно в печі лічені хвилини, а не півгодини.
Головний ворог тут — не нестача жару, а його надлишок і втрата контролю над часом. У кокотниці немає кришки, яку можна підняти й подивитися наживо, тож орієнтуйтесь на білок по краях: коли він побілів і перестав тремтіти — час виймати, навіть якщо середина виглядає ще м'якою. Вона дійде сама, від тепла посуду.
Печериці на сильному вогні — це не примха, а спосіб уникнути їхнього природного ворога: власної вологи. Гриб на 90% вода, і якщо кинути його на слабкий вогонь, він спершу відпустить сік і почне в ньому варитися, а не смажитися — вийде сіра млява маса замість рум'яної. Сильний жар випаровує вологу швидше, ніж гриб встигає її віддати в каструлю соку, тому й колір з'являється, і смак концентрується. Помішувати постійно — щоб усі боки встигли торкнутися гарячого металу, а не лежали одним боком, поки інший парúться.
Шинку кладуть уже знятою зі списку "треба прожарити" — вона тонко нарізана й уже готова, їй потрібне лише тепло, щоб прогрітися і віддати частину смаку
вершкам. Тому сковороду й знімають з вогню одразу після того, як додали вершки: довше тримати — вершки почнуть википати й розшаровуватися, а тут вони мають лишитися однорідним соусом, не кремом і не
маслом з сироваткою.
Сир зверху — не прикраса, а бар'єр. Поки він плавиться, саме він притримує жар і не дає
жовтку перегрітися раніше за білок. Свіжонатертий сир топиться рівномірно й швидко; той, що лежав тертим у пакеті, часто береться грудками й плавиться плямами — яйце під ним прогрівається нерівномірно.
Якщо печериць немає — підійде будь-який гриб, який тримає форму при швидкому обсмажуванні й не розвалюється у воду за хвилину; лісові гриби тут навіть виграють за смаком, хоч і просять трохи довшої обсмажки. Вершки можна замінити жирною сметаною, розведеною на ложку водою, щоб не згорнулася від тепла шинки й
солі — головне, щоб жиру в ній було достатньо, інакше соус розшаровується. Шинку міняйте на будь-яке тонко нарізане варене чи копчене м'ясо — бекон теж піде, тільки тоді обсмажте його разом з грибами, бо сирий бекон у кокотниці не встигне протопитися за одинадцять хвилин.
Хліб у рецепті — не для прикраси тарілки, а функціональна частина страви: ним заведено вмочати в жовток, коли проколюєте його виделкою. Традиція тут проста й не містична — яйце саме по собі не ситна страва, а шматок хліба перетворює сніданок на щось, що тримає до обіду. Цибулю-шнітт кладіть у самому кінці, вже на гарячу поверхню, бо від духовки вона миттю втрачає колір і запах — це присипка на подачу, а не інгредієнт запікання.
Ще від Ostap Melnyk
·