Фото від ШІПеронату з перцями
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 650 г Болгарський перець різних кольорів
- 1 од. Цибуля
- 500 мл Томатна пасата
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- 1 од. Базилік
Кроки
Очистіть цибулю і наріжте її тонкими скибочками. Перці очистіть від насіння і наріжте смужками.
Розігрійте 2 ст. л. оливкової олії у великій сковороді, додайте цибулю, посоліть, накрийте кришкою і тушкуйте, щоб вона розм'якла.
5 хвДодайте перці, ще трохи посоліть, перемішайте, накрийте кришкою і готуйте.
15 хвВлийте томатну пасату, додайте базилік, перемішайте і продовжуйте готувати перонату.
22 хвЗа потреби досоліть і подавайте перонату теплою або за кімнатної температури.
Перонату — це фактично італійський перцевий соус-рагу, щось середнє між гарніром і підливою. Переварили
цибулю й
перці в томаті довго та спокійно — ось і вся страва, нічого хитрого. Але саме в цьому "довго та спокійно" вся справа: якщо поспішити, вийде просто тушкована овочева суміш з кислинкою, а не те густе, солодкувате, трохи смажене на смак пюре, заради якого її взагалі готують.
Вийде вона чи ні — залежить не від рецепту, а від вашого терпіння біля плити. Інгредієнтів тут троє, помилитись нема де. Помилка одна: вимкнути вогонь раніше, ніж перці дійсно здадуться.
Подають тепло або за кімнатної температури — і це не примха, а ознака того, що страва вже готова віддати смак, їй не треба парувати на тарілці.
Цибуля йде першою і тушкується під кришкою окремо від
перців не з забаганки. Цибуля розм'якшується швидше, і якщо кинути все разом, перці ще будуть твердими, коли цибуля вже піде в кашу і почне пригоряти по краях сковороди. Розділили етапи — отримали рівномірний результат, а не компроміс.
Перці беріть різнокольорові не заради картинки в тарілці — хоча й заради неї теж. Жовтий і червоний солодші, зелений різкіший і трав'янистіший, суміш дає глибину смаку, якої одним кольором не досягнете. Якщо є лише один вид — страва не зіпсується, просто буде одномірнішою.
Дехто думає, що перонату треба варити на сильному вогні, щоб швидше випарувати рідину з
пасати. Ні, бо на сильному вогні томат швидко загусне зверху й пригорить знизу, а перці всередині так і залишаться напівсирими, з тим скрипом на зубах, який видає недоготованість. Вогонь тут помірний, такий, щоб соус тихо булькав, а не плювався — орієнтуйтесь на звук і на те, що через 45 хвилин ви не станете шкребти дно сковороди.
Томатна пасата — це не просто "томати в банці", а вже протерта, без шкірки й зерен основа. Якщо її нема — подрібніть блендером звичайні консервовані томати, вийде майже те саме, трохи грубше текстурою. Свіжі помідори влітку теж піде, але з них треба зняти шкірку окропом, інакше вона скрутиться стрічками в готовій страві.
Базилік кладуть не на початку й не наприкінці готування, а посередині — разом з пасатою. Якщо кинути його із самого початку разом з цибулею, він згорить і дасть гіркуватий присмак замість аромату. Якщо притримати до самого кінця — аромат залишиться сирим, не встигне розкритися в гарячій
олії й соку. Свіжого нема — сухий теж підійде, тільки киньте його трохи раніше, бо сухим травам треба більше часу розкритись у рідині.
Олія тут не для смаження, а для того, щоб цибуля не пригоріла, поки віддає вологу. Будь-яка олія без різкого власного запаху годиться — соняшникова рафінована теж спрацює, просто оливкова дає своє легке гірчинкувате післясмак, яке з перцями й томатом складається саме в той італійський відтінок смаку, заради якого цю страву взагалі готують у Лігурії.
Ще від Kofi Asante
·