Фото від ШІБефаніні
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 250 г Борошно
- 120 г Цукрова пудра
- 2 од. Яйця
- 1 од. Яєчний жовток
- 75 г Вершкове масло нарізане шматочками
- 8 г Розпушувач
- 1 щіпка Сіль
- 20 мл анісовий лікер
- 1 од. Апельсинова цедра необроблена хімікатами
- Кондитерська посипка за смаком
Кроки
Всипте в чашу міксера борошно, цукрову пудру, розпушувач і сіль. Додайте апельсинову цедру.
Додайте вершкове масло, анісовий лікер та яйце з жовтком. Збийте на невеликій швидкості до однорідності.
Перекладіть тісто на робочу поверхню і швидко вимісіть руками до однорідності.
Загорніть тісто в харчову плівку і покладіть у холодильник.
30 хвРозкачайте тісто на присипаній борошном поверхні до товщини приблизно 3 мм.
Виріжте фігурки обраними формами. Обрізки зберіть, розкачайте та виріжте ще раз.
Викладіть печиво на деко з пергаментним папером, залишаючи між ними кілька сантиметрів.
Змастіть поверхню печива збитим яйцем. Прикрасьте за бажанням кондитерською посипкою.
Випікайте за температури 180 градусів.
15 хвДістаньте печиво з духовки і дайте повністю охолонути перед подаванням або зберіганням.
Бефаніні — італійське пісочне печиво, яке роблять до Епіфанії, коли ялинку вже знімають, а солодке ще хочеться. По суті це масляне тісто з апельсиновою 
цедрою й анісовим лікером, розкачане тонко і вирізане формочками — зірочки, кораблики, що завгодно знайдеться в шухляді.
Вийде воно чи ні, вирішується не в духовці, а раніше — на етапі «швидко вимісіть руками». 
Масло в тісті має лишитися твердими шматочками, а не розтектися від тепла долонь, інакше печиво після випічки стане не розсипчастим, а твердим, як сухар. Тому все робиться хапом: збили міксером, домісили руками — і одразу в холодильник, поки масло знову не застигло.
Друга точка ризику — товщина розкачки. Три міліметри — це не примха, а розрахунок: тонше печиво пропечеться рівномірно до скоринки, поки середина ще не встигне пересохнути. Розкачаєте товще — середина лишиться сирою або край згорить, поки ви чекаєте.
Борошно й цукрова 
пудра тут — основа і солодкість, і пудра обрана не випадково: вона тонша за цукровий пісок, розчиняється в тісті без хрускоту і не тягне зайву вологу, яку довелося б компенсувати борошном. 
Розпушувач у такому тісті — не для пишноти, як у бісквіті, а щоб печиво не вийшло кам'яним: трохи піднімає структуру, лишаючи її крихкою, а не щільною.
Масло ріжте шматочками заздалегідь і тримайте холодним до останнього — це і є весь секрет пісочного тіста. Тепле масло змастить борошно суцільною плівкою, і тісто стане тягучим, як для вареників. Холодне масло лишається вкрапленнями, які в духовці розтануть і залишать по собі ту саму пісочну розсипчастість, заради якої все затівалося.
Яйця й 
жовток зв'язують тісто докупи. Жовток тут не для кольору — він додає жиру без зайвої рідини, яку несе білок, тому тісто виходить ніжнішим, а не гумовим.
Апельсинова цедра і анісовий лікер — це весь аромат страви, тому цедру беріть з необробленого хімікатами апельсина: та плівка воску й фунгіцидів, якою натирають фрукти для товарного вигляду, знімається разом із цедрою і йде прямо в тісто. Лікеру в рецепті немає — не біда, анісова нотка візьметься і з кількох розтертих зерняток аніса чи краплі екстракту, головне не перебрати, щоб не забило апельсин.
Холодильник на півгодини — не формальність, а той самий терпець, який тут складник смаку: тісто має охолонути й «відпочити», клейковина розслабитись, інакше розкачане тісто тягтиметься назад і фігурки з формочок вийдуть кривими.
Деко з пергаментом і відстань між печивом у кілька сантиметрів рятують від іншої біди — зрощення. Тісто в духовці трохи розповзається, і якщо покласти фігурки впритул, вони спечуться одним листом замість окремих зірочок. 180 градусів для такого тонкого пласта — це той жар, при якому поверхня встигає підрум'янитись і поставити скоринку раніше, ніж усередині все пересохне, а п'ятнадцять хвилин — орієнтир знизу: дивіться на край печива, він має стати золотавим, а не темно-коричневим.
Ще від Nora Vasquez
·