Фото від ШІОжинове морозиво з білим шоколадом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 300 г Ожина
- 100 г Цукор
- 1 щіпка ванільний порошок
- 2 ст. л. Вода
- 0.5 л вершки для збивання
- 200 мл Молоко
Кроки
Покладіть ожину, цукор і ваніль у каструлю з водою, доведіть до кипіння і варіть 10 хвилин на повільному вогні.
10 хвЗбийте суміш блендером, додайте вершки та молоко і перемішайте.
Перелийте масу в миску і поставте в холодильник на 1 годину або до наступного дня.
60 хвЗбийте масу в морозивниці.
Перекладіть у контейнер із кришкою і поставте в морозильник щонайменше на 2 години.
120 хвДістаньте морозиво за 15 хвилин до подачі.
15 хв
Морозиво без яєць — тобто без заварного крему, без тих п'ятнадцяти хвилин, коли ви стоїте над каструлею і нервово перевіряєте, чи не перетворились жовтки на яєчню. Тут основа інша: ягідне пюре плюс 
вершки з 
молоком. Простіше, швидше, і ризик зіпсувати — мінімальний.
Вийде воно чи ні — вирішується не в морозивниці, а в холодильнику, на тому самому етапі, який найбільше хочеться пропустити. Суміш повинна охолонути повністю, бажано год-другу, а краще — до ранку. Якщо залити теплу масу в морозивницю, кристали льоду виростуть великими, і замість кремового морозива отримаєте щось зернисте, схоже на снєг з ожиновим присмаком.
Назва обіцяє білий шоколад, а в списку інгредієнтів його немає — це вже не моя справа, а того, хто рецепт складав. Якщо хочете, щоб шоколад там таки був, топіть його на водяній бані й вмішуйте в охолоджену суміш перед збиванням, або просто крихтами в готове морозиво на останній хвилині морозивниці — так він лишиться шматочками, а не розчиниться в нічого не значущу солодкість.
Ожина вариться з цукром і 
водою не заради смаку — смак у ягоді вже є. Варіння розм'якшує шкірочку та кісточки, щоб блендер перебив їх у гладке пюре, а не в масу з піском на зубах. Десять хвилин — орієнтир, насправді дивіться на ягоду: вона має розвалитись сама, пустити сік, стати м'якою наскрізь. Довше не варто — зайва вода википить, і пюре стане густим сиропом, важким для морозивниці.
Вершки беріть ті, що для збивання, не менше 30% жирності. Дехто каже — чим жирніші вершки, тим краще морозиво. Ні, бо надмір жиру робить текстуру важкою, масляною, і ягідний смак тоне в цій ситості. Молоко тут якраз і розбавляє цю жирність, дає морозиву легкість і той самий льодистий холодок, заради якого його взагалі їдять влітку.
Ваніль — не для аромату ванілі як такої, а щоб прибрати плоский, одновимірний смак цукру. Пучка досить, бо мета — відчуття глибини, а не присмак ванільного морозива поверх ожинового.
Якщо морозивниці немає — не біда, тільки терпіння доведеться докласти інше. Поставте суміш у морозильник і кожні 30-40 хвилин дістаньте, перемішайте виделкою чи міксером, розбиваючи кристали льоду, що встигли утворитись по краях. Повторіть разів чотири-п'ять. Морозивниця просто робить це за вас безперервно, тому й текстура в неї кремовіша.
Остання витримка в морозильнику — не примха. Морозиво з морозивниці м'яке, як щойно збитий крем, і тануть такі порції миттєво. Дві години дають йому стабілізуватись, а п'ятнадцять хвилин перед подачею — щоб воно не ламало ложку, а піддавалось їй.
Ще від Sofia Lindqvist
·