Фото від ШІСедані з кремом з помідорів датерино та базиліку
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 320 г Седані ріґаті або інші макарони на вибір, зокрема безглютенові
- 15 од. Фініки
- Базилік за смаком
- Петрушка за смаком
- Сіль за смаком
- Оливкова олія за смаком
- 40 г Кедровий горіх
- 2 ст. л. Пекоріно романо
Кроки
Наріжте помідори датерино дрібними шматочками, поки седані ріґаті варяться у підсоленій киплячій воді.
У чаші блендера покладіть петрушку, базилік і щіпку солі, збийте.
Додайте помідори датерино, кедрові горіхи, пекоріно романо і трохи оливкової олії, збийте все до однорідного крему.
Приправте відціджені аль денте седані отриманим соусом, за потреби додавши трохи води з-під варіння пасти.
Викладіть страву на тарілки і прикрасьте листочком базиліка.
Це паста без вогню — весь смак робиться в блендері, поки на плиті просто википає вода. Тому вийде вона чи ні, вирішується не майстерністю варіння, а якістю трьох речей: помідорів, 
олії і того, чи встигнете ви вловити момент "аль денте". Соус тут сирий, його ніхто не готує — він живе на контрасті холодного крему і гарячої пасти, і саме цей контраст тримає страву, а не якась особлива техніка.
Датерино беруть не з примхи — це дрібні, м'ясисті помідори з тонкою шкіркою і високою концентрацією цукру та кислоти в малому об'ємі соку. М'якого й водянистого літнього помідора сюди не треба: він розведе крем до рідкого соусу, замість густої пасти, яка обліплює макаронину. Якщо датерино нема — беріть будь-які невеликі, стиглі, щільні томати, головне, щоб м'якоті було більше, ніж соку.
Дехто скаже — сирий томатний соус це несерйозно, "справжня" паста з помідорами варена годинами. Ні — варена паста з помідорами то інша страва і інша економія часу: там вогонь випарює воду і концентрує смак годинами. Тут концентрацію дає не час, а відбір сировини: малий, солодкий помідор замінює собою ту годину випарювання.
Головний момент, від якого страва або складеться, або розповзеться — це "аль денте" седані. Паста повинна чинити легкий опір зубу, не бути м'якою наскрізь: тоді вона ще здатна увібрати крем і трохи крохмалистої води, зв'язавши соус із собою. Переварена паста просто плаватиме в рідині, яку ви ж самі і доллєте, рятуючи сухість.
Седані ріґаті тут обрані не випадково — ребриста поверхня цих коротких трубочок тримає соус краще за гладку пасту. Якщо візьмете іншу форму чи безглютенову — орієнтуйтесь на той самий принцип: щось коротке й рельєфне, з порожниною чи заглибленнями, куди крем може набитися, а не стекти на дно тарілки.
Базилік і 
петрушка збиваються першими, окремо від помідорів — і це не примха черговості. Зелень дає ефірні олії, які найкраще розкриваються в контакті з жиром олії ще до того, як до них потрапить кислота томата. Додайте помідори одразу разом із зеленню — отримаєте менш виразний, трохи приглушений аромат трав, бо кислота частково їх зв'яже. Дрібниця, але вона і відрізняє крем від просто подрібненої суміші.
Кедрові 
горіхи в крем кладуть заради жиру й м'якої горіхової ноти, яка притримує кислотність томата, не даючи соусу бути різким. Якщо кедрових нема під рукою — підійде будь-який м'який за смаком горіх із високим вмістом олії: мигдаль без шкірки, волоський очищений від гіркої плівки. Головне — не брати горіх із власним сильним характером, інакше він перекриє помідор і базилік замість того, щоб їх підтримати.
Пекоріно романо — 
сіль і умами одночасно, тверда овеча сировина з вираженим солоним смаком, через що сіль у крем кладуть обережно, "за потреби", а не за звичкою. Якщо пекоріно нема — підійде будь-який твердий витриманий сир із вираженою солоністю і гостротою, пармезан теж годиться, хоча буде м'якшим.
Олія тут не для смаження — вона зв'язує крем, робить його текучим і допомагає емульгувати з водою від пасти. Критерій простий: будь-яка олія без власного запаху, яка не заб'є аромат базиліка. Нерафінована оливкова з яскравим характером підійде, якщо любите, коли олія сама говорить у страві; якщо хочете, щоб соліст був помідор і зелень — беріть м'якшу.
Останній штрих — вода з-під варіння пасти, і ось тут не поспішайте виливати все одразу. Вона крохмалиста, саме крохмаль дозволяє крему стати не рідким соусом, а обволікаючим кремом на макаронині. Долийте трохи, перемішайте, подивіться, чи крем облягає седані густо й рівномірно — і тільки тоді, якщо суховато, додайте ще ложку. Поспіх тут дасть юшку замість крему.
Ще від Nora Vasquez
·