Різдвяні тартинки

Формочка для печива тут головний інструмент, і вибирати її варто за розміром отвору в тостовому хлібі — скибка стандартна, і якщо зірочка займає половину хліба, обрізки підуть у смітник чи на сухарики, а не в страву. Менша форма — більше зірочок з однієї паки хліба, і менше марнотратства.

Хліб підсмажуйте на сухій сковороді або з мінімумом олії — тут не йде мова про глибоке просмажування, а про те, щоб поверхня стала сухою і трохи золотою. Орієнтуйтесь на колір: щойно краї зірочки пішли в жовтизну, перевертайте, бо далі піде гіркота від пригорілих крихт, яких на вирізаній зірочці завжди більше, ніж на рівному тості.

Мортадела і салямі вирізаються тією ж формочкою — і це не естетична забавка, а спосіб, щоб м'ясо не вилазило з-під хліба і не рвало конструкцію, коли беруть тартинку рукою. Якщо мортаделу знайти важко, беріть будь-яку варену ковбасу з рівномірним фаршем без шматків жиру чи желе — саме рівномірність дає чистий зріз формочкою, а не шматок, що розсипається.

Тягучий сир типу едам-паста-філата — той, що тягнеться, а не той, що просто твердий. Якщо такого немає, шукайте будь-який сир із високим вмістом молочного жиру і без крихкості — моцарела для піци теж підійде, головне, щоб формочка вирізала з нього рівний диск, а не кришила на крихти.

Песто з фісташок замінюється тим же принципом: горіхова паста з олією і сіллю, без категоричної вимоги саме на фісташках — кедрові чи навіть волоські дадуть той самий ефект контрасту з солодкуватою мортаделою. А майонез і оливки тут не для смаку в чистому вигляді, а для того, щоб зв'язати шари і дати гострий укус зеленою оливкою після жирного салямі — це той самий принцип, за яким до жирного м'яса завжди просять щось кисле чи гостре поруч.

Збирайте тартинки по групах — спершу всі з майонезом і салямі, потім всі з песто і мортаделою — просто тому, що так менше рук і менше часу йде на кожну партію, і хліб встигає менше розм'якнути, поки ви не дійшли до останньої зірочки.