Клафуті з полуницеюФото від ШІ

Клафуті з полуницею

Порцій: 6 Підготовка 10 хв Приготування 40 хв Десерти
ВегетаріанськеМістить: глютен, молоко, яйця
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Клафуті з полуницею — інгредієнти: Полуниця, Борошно, цукрова пудра, Яйця, Молоко, лимонна цедра

Кроки

  1. Вимийте лимон, обсушіть і дрібно натріть цедру, перекладіть у мисочку і відкладіть убік.

  2. Розігрійте духовку до 180 градусів і змастіть маслом порційні формочки для десертів або одну форму середнього розміру.

  3. Полуницю вимийте під проточною водою, відкиньте на друшляк і обсушіть паперовим рушником, видаливши чашолистки й тверду частину.

  4. Наріжте ягоди кружальцями або часточками, якщо вони великі; якщо користуєтеся дрібною лісовою полуницею, залиште її цілою.

  5. Цукрову пудру відміряйте в окрему миску.

  6. У великій мисці збийте яйця з цукровою пудрою та тертою лимонною цедрою ручним або електричним вінчиком, доки маса не стане пишною та майже білою.

  7. Додайте просіяне борошно і, продовжуючи помішувати, влийте тонкою цівкою молоко, уникаючи утворення грудочок.

  8. Вилийте тісто у рознімну форму, попередньо змащену маслом і присипану борошном, і викладіть зверху полуницю.

  9. Випікайте в розігрітій духовці при 180 градусах близько 40 хвилин, доки поверхня не стане злегка золотистою.

    40 хв
  10. Подавайте десерт теплим або охолодженим, присипавши зверху цукровою пудрою.

Клафуті — це французький десерт, який вирішує одне питання: що робити з ягодами, коли хочеться чогось теплого, а не просто миски з полуницею і цукром. По суті — це млинцеве тісто, тільки густіше і запечене разом з ягодами, а не навколо начинки.

Головне тут не збити з яєць повітряне безе і не спекти пухкий бісквіт — тісто для клафуті навмисне рідке, схоже на тісто для оладок. Воно не повинно підніматися шапкою, воно має обійняти ягоди і запектися в щось середнє між пудингом і запіканкою. Якщо чекаєте пишноти — це не той десерт, і розчарування буде даремним.

Вийде страва тоді, коли ви не поспішаєте з духовкою і не намагаєтесь прискорити процес підвищенням температури. Збиті яйця з цукром дають структуру, борошно — каркас, молоко — ніжність. Полуниця зверху не тоне і не розповзається, а підпікається, залишаючи соки прямо в тісті.

Форма тут важлива не менше за тісто: якщо формочки глибокі, середина лишиться сирою, а краї вже підгорять. Тонший шар — рівномірніше пропечеться, і це не каприз рецепта, а звичайна фізика тепла, яке йде від стінок форми до центру.

Яйця тут — не просто зв'язка, а основа структури. Збиваючи їх із цукровою пудрою до пишної майже білої маси, ви вводите повітря, яке потім утримає тісто легким, а не щільним, як млинець, забутий на сковороді вдвічі довше, ніж треба. Пудра, а не звичайний цукор, обрана не випадково — вона швидше розчиняється і не залишає крупинок, які потім відчуваються на зубах у готовому десерті.

Борошно додають після яєць, а не разом із рідиною — так воно не збивається в тверді грудки, які потім плавають у тісті незалежно від того, скільки молока ви доллєте. Якщо борошно просіяне, воно рівномірніше розійдеться і тісто вийде гладким без зайвих зусиль з віночком.

Молоко вливають тонкою цівкою з тієї ж причини — щоб борошно встигало розчинятись поступово, а не схоплюватись у клубки. Візьміть будь-яке молоко середньої жирності — тут не той десерт, де жирність вершків грає роль, головне, щоб воно було свіжим і не кислим, бо кисле молоко згорне тісто ще в мисці.

Полуниця — це сезонна історія, і тут нема фанатизму: вона гарна тому, що соковита і не потребує додаткового цукру. Якщо полуниці немає, беріть будь-які ягоди, які тримають форму при нарізанні й не розтікаються одразу соком — вишню без кісточки, сливу, абрикос. Дрібну лісову полуницю можна не різати, а великі ягоди краще нарізати, щоб вони пропеклися однаково з тістом навколо.

Лимонна цедра тут не для кислоти — сам сік сюди не йде — а для аромату, який пробивається крізь молочну ніжність тіста. Натирайте тільки жовту шкірку, без білої частини, бо вона гірчить і псує весь ефект, заради якого цедру взагалі додавали.

Готовність визначайте не секундомиром, а поглядом: поверхня має стати злегка золотистою, а не темно-коричневою — це межа, за якою яєчна структура починає сохнути і втрачати ніжність. Сорок хвилин — це орієнтир, нижня межа, а не команда вимикати духовку рівно в цю секунду.

Ще від Kofi Asante

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu