Фото від ШІХолодна паста з помідорами черрі, песто і моцарелою
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
Кроки
Ставимо каструлю з водою на вогонь, доводимо до кипіння, солимо та відварюємо макарони до стану аль денте.
Відкидаємо макарони на друшляк, промиваємо холодною водою та перекладаємо в миску, скропивши оливковою олією.
Даємо макаронам охолонути до кімнатної температури.
Нарізаємо помідори черрі на чотири частини, а моцарелу — кубиками, позбавляючись зайвої рідини.
Додаємо песто до макаронів і перемішуємо, за потреби додаючи оливкову олію.
Додаємо помідори черрі та моцарелу, обережно перемішуємо.
Ставимо миску з макаронами в холодильник щонайменше на 2 години.
120 хв
Це не та 
паста, де соус булькає в сковорідці, поки ви крутитесь довкола неї. Тут головна дія відбувається в холодильнику, а кухня потрібна тільки щоб довести воду до кипіння і порізати три речі. Страва для спеки, коли гарячу тарілку їсти не хочеться, або для столу наперед — зробили зранку, увечері дістали.
Вийде вона чи ні — вирішує один момент, і він не в соусі. Він у тому, чи промили ви макарони холодною водою одразу після відкидання. Пропустите цей крок — і за дві години в холодильнику у вас буде не паста, а цеглина: крохмаль на поверхні охолоне і склеїть усе в суцільний шматок.
Друге, на чому тримається результат, — це терпіння саме з тими двома годинами в холодильнику. Можна з'їсти й раніше, але смаки ще не встигнуть познайомитись: 
помідор залишиться сам по собі, 
песто само по собі. Холод тут не просто охолоджує — він дає час 
олії з песто пройти в кожну макаронину, а соку з помідорів — трохи віддатись назад. Це той рідкісний рецепт, де найважливіший інгредієнт — час, і його не скоротиш нагріванням чи енергійним перемішуванням.
Макарони беріть будь-які короткі, з заглибинами чи ребрами — фузіллі, пенне, конкілье. Пряма тонка паста тут програє: немає за що зачепитись ні соусу, ні шматочку помідора, все просто сповзає на дно миски. Аль денте для цієї страви — не питання смаку, а питання фізики: макарони ще трохи доварюються власним теплом навіть після відкидання, а потім лежать у холодильнику кілька годин. Якщо зварити до повної м'якості одразу, на виході отримаєте кашу.
Помідори черрі ріжте на чотири частини не заради краси, а щоб вони встигли трохи пустити сік і віддати його пасті, а не лежати цільними кульками, які котяться по тарілці окремо від усього іншого. Звичайні помідори теж підійдуть, якщо нарізати дрібніше й попередньо прибрати частину насіння з соком — інакше паста попливе.
Моцарелу обов'язково обсушуйте від розсолу, і це не примха — зайва рідина в мисці розбавить песто й зробить соус водянистим замість насиченого. Якщо моцарели немає, беріть будь-який м'який сир, що не тане і не розтікається при кімнатній температурі — фета, качкавал молодий, навіть бринза дрібними кубиками, тільки зважте на 
сіль у ній і сіль у воді для варіння.
Песто купуйте готове або робіть сам — тут це просто зв'язуюча основа, базилік-кедрові горіхи-пармезан-часник-олія в будь-якій пропорції, яка вам до смаку. Дехто каже — песто треба додавати в гарячу пасту, щоб розпустився аромат. Ні, бо в гарячому багато ефірних олій з базиліка випаровується і аромат якраз слабшає; холодна паста — це той рідкісний випадок, коли песто краще саме в холодному вигляді.
Оливкову олію додавайте двічі: одразу після промивання макаронів, щоб вони не злиплись одне з одним, поки охолоджуються, і потім за потреби в самому соусі, якщо песто густувате. Олія тут повинна бути без зайвого характеру — не та, що на хліб із сіллю їдять, а звичайна, щоб не забивала смак песто.
На чотирьох це розраховано як легка страва, не основна на весь вечір — якщо готуєте на спекотний обід без нічого іншого, беріть на двох людей більше порцію з цих пропорцій або додайте щось білкове збоку, курку-гриль чи варене яйце.
Ще від Nora Vasquez
·